Від кого залежить, які вчинки вчиняє дитина? Хто здатен вплинути на вчинки дітей? Ми – ДОРОСЛІ. Як? Про це сьогодні розповідає старший інспектор відділення зв’язків з громадськістю полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг
Тетяна Бережна. Дитячі так звані «погані вчинки» ДЛЯ ДОРОСЛИХ це по своїй суті усвідомлене або неусвідомлене порушення кордонів інших людей, нелегальне вторгнення в їх простір і привласнення собі їх власності.

А ЩО ЦЕ ДЛЯ ДИТИНИ? Це спосіб сказати дорослим про якесь своє не благополуччя, спосіб впоратись з наслідками травми або можливість отримати те, що іншим засобами отримати не виходить.Ваша дитина вчиняє погано?
Фото пресслужби Патрульної поліції Кривого Рогу

Розпочніть з цих правил:

1. Коректно поводтися з усіма членами родини. Відповідно, якщо дорослі беруть щось у вашої дитини, вони повинні про це її питати. Без дозволу ніхто не залізає до портфелю дитини, до її щоденників, сторінок в мережах, пошти.
Особливо, якщо дитина не хоче вас туди пускати.

2. Відкрито обговорюйте складності в родині. «Тільки не кажи татові, він мене покарає», «Давай не скажемо бабусі, бо вона засмутиться» - Якщо ви самі щось приховуєте, то ви вчите дитину приховувати і робити щось
нелегально/протизаконно.

3. Дайте дитині більше вашої уваги. Якщо ви не звертайте уваги на саму дитину, і вона цікавить вас тільки функціонально - зробити уроки, помити посуд, прибрати іграшки, або сходити до репетитору, то дитина шукатиме можливості залучити вас в свої проблеми.

4. Допомагайте в подоланні минулих травм. Отримана навіть в ранньому дитинстві травма — сама дитина може про це не пам’ятати — без опрацювання залишається в не свідомості дитини і може розігруватися при певних обставинах для того, щоб на неї звернули увагу і допомогли цю травму опрацювати і закрити.
Фото пресслужби Патрульної поліції Кривого Рогу

Чого не варто робити в разі вчинення дитиною погано вчинку?

1. Робити вигляд що нічого не сталося. Важливо назвати речі своїми іменами, наприклад «Ти взяв у мами гроші, це поганий вчинок. Так робити не можна. Це злочин».

2. Оголошувати дитину злодієм. Це вчинок, який є сигналом для родини, правильніше відреагувати так: «Ти вчинив дійсно погано». Чому? У більшості випадків це не усвідомлений вибір дитини. По відношенню до нього неприйнятні кримінальна чи адміністративна відповідальність до 14 років.

3. Карати дитину більше, ніж заслуговує її вчинок. У надмірному покарані батьки часто всю відповідальність за вчинок перекладають на дитину, а не на себе. Цим вони вчать дитину того ж-як нести відповідальність за скоєне. Позиція дорослого: «Нам разом потрібно розібратися, чому це сталося».

4. Залишати подію без наслідків. У здорової дитини є моральні орієнтири. Якщо вона не понесе розумне покарання і ніяким чином не відшкодує завдані збитки-в рамках своєї можливості, вона не зможе почуватися винуватою.
5. Посилено соромити дитину. Викриття вчинку і його наслідки вже значній мірі пробуджують сором. Коли дитину батьки занадто соромлять, вона таким способом звільняється від власного сорому і відповідальності за те що сталося. Так проявляється не бажання допомагати дитині зрозуміти причини вчинку, і бажання просто залякати або осоромити.

6. Обмежуватися тільки покаранням, соромити дитину або залякувати. Це симптом певного не благополуччя, і в ньому варто розібратися всією родиною або з допомогою психолога.

7. Думати, що тепер це назавжди «зіпсована» дитина і їй не можна довіряти. Якщо ставитись до цього як до проблеми і разом її вирішити, то це стане просто епізодом життя дитини. Якщо ж ви думаєте, що у всьому винна ваша «погана» дитина, вона може і далі несвідомо підтверджувати цей виданий ярлик.

Батькам необхідно памятати, що недаремно відповідно до норм діючого законодавства за правопорушення дитини, яка не досягла 16 річного віку, перед законом відповідають батьки. Оскільки вони є і тими, хто цьому побічно сприяв.