Міський ревізор Кривого Рогу ділиться корисним текстом. На цей про медреформу. Автори: Алла Єжова, Дмитро Фіонік.

"Пацієнти будуть самостійно вибирати лікарів первинної ланки, тобто сімейних лікарів і педіатрів. Це не означає, що з 1 січня поліклініки зникнуть. Всі медустанови будуть працювати в колишньому режимі, проте кожен українець отримає право самому вибирати - до якого лікаря йти.

Українці зможуть укласти річний договір про обслуговування з будь-яким фахівцем, не обмежуючись персоналом поліклініки за місцем реєстрації. Кожен такий договір принесе лікарю 370 грн з бюджету, так що йому має бути вигідно укладати ці контракти.

Щоб розвивалася конкуренція між лікарями, МОЗ буде заохочувати їх до відкриття приватних практик. Планується спростити процедуру оформлення ліцензій і привести нормативну базу, яка регулює цей вид діяльності, у відповідність до європейського законодавства.

Противники медреформи стверджують, що станом на сьогодні сімейних лікарів в Україні мало. Зокрема, заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтин Надутий пояснює, що фахівців первинного рівня в країні в принципі не вистачає, а 50% з них - люди передпенсійного віку. У цій ситуації смішно розраховувати на те, що відразу виникне конкурентний ринок сімейної медицини.

Прихильники реформи не бачать тут жодної проблеми. Сімейний лікар, член громадської ради при МОЗ Євген Гончар каже, що нестача сімейних лікарів - наслідок нинішньої системи фінансування. Коли робота сімейного лікаря стане більш вигідною, охочих її виконувати буде вдосталь.

Будь-який вузький спеціаліст зможе, за бажання, придбати ліцензію сімейного лікаря (можливо, для цього доведеться скласти тести, над ліцензійними умовами зараз думають у МОЗі), якщо це йому буде вигідно. А в МОЗ обіцяють, що буде.

Гарантований мінімум

Основний обсяг медичних послуг залишиться безкоштовним. Держава зобов'язується повністю фінансувати: первинну допомогу - послуги сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів та необхідні на цьому етапі лікування аналізи та дослідження.

Не доведеться платити і за екстрену допомогу - при різкому погіршенні стану здоров'я, серцевому нападу, інсульті, гострому апендициту, нирковій недостатності, запаленню легенів і т.д. Держава покриє витрати на паліативну допомогу (в першу чергу - знеболювання). Лікування у вузьких фахівців за направленням сімейного лікаря теж буде проводитися коштом бюджету.

Передбачається, що багато ліків і лікувальних процедур будуть оплачені державним коштом. Повний список гарантовано безкоштовних послуг і препаратів буде щорічно затверджувати і публікувати Кабінет міністрів.

Як держава оплатить, наприклад, придбання анальгіну? Схема така: клієнт в аптеці обмінює рецепт на препарат. А аптека передає цей рецепт «вгору по інстанції» і отримує на свій рахунок гроші з державної скарбниці.

Якщо громадянин захоче придбати анальгін без рецепта, він заплатить за нього так само, як сьогодні. Якщо він побажає одержати консультацію та пройти лікування у вузького фахівця без направлення від сімейного лікаря - не питання, але своїм коштом. Частково такий порядок вже діє зараз.

Також доведеться платити за ті послуги, які не увійдуть до гарантованого пакету, наприклад, естетична стоматологія та пластична хірургія.

Спочатку законопроект передбачав можливість так званої співоплати, коли громадянин частково погашає вартість послуги. Однак з остаточного варіанту депутати вилучили всі без винятку норми про співоплату. Послуги стануть для пацієнта або безкоштовними, або платними. За задумом реформаторів, більшість тих послуг, за які сьогодні доводиться так чи інакше платити, нарешті стануть безкоштовними.

Однак в МОЗ мають намір повернутися до обговорення питання про співоплату ближче до 2020 року, коли реально запрацюють механізми реформованої медицини.

Зарплата лікаря

 

Зарплата медичного персоналу залежатиме від кількості і якості наданих ними професійних послуг. Як вже говорилося, сімейний лікар (або поліклініка) отримає 370 грн на рік за кожного пацієнта. Один лікар зможе взяти на обслуговування до 2 тис осіб.

Таким чином, на рахунок сімейного лікаря держава зможе перерахувати 740 тис. грн. І навіть більше (в МОЗ стверджують, що до 1 млн грн), якщо доведеться компенсувати вартість досліджень і лікувально-діагностичних процедур. Однак зрозуміло, що не всі ці кошти будуть зарплатою - лікарям доведеться з цієї суми покривати оренду свого кабінету, витратні матеріали та оплату праці медсестер.

Бюджетна резолюція на 2019 рік встановлює, що на кожного пацієнта в середньому буде виділено по 450 грн. Планується, що з року в рік ця сума поступово збільшуватиметься разом з переліком оплачуваних аналізів і послуг.

Функцію контролю якості послуг покладуть на Національну службу здоров'я.

Лікарі приїдуть в села

Одна з головних страшилок противників реформи: села залишаться без лікарів. Це брехня.

РЕФОРМА ЗАКЛАДАЄ МЕХАНІЗМИ, ЩО ПОКЛИКАНІ РОЗВИВАТИ СІЛЬСЬКУ МЕДИЦИНУ

Навпаки, реформа закладає механізми, що покликані розвивати сільську медицину. Завдяки новим принципам оплати, місячний дохід лікаря в селі або селищі міського типу може зрівнятися з зарплатою столичного колеги - до декількох сотень тисяч гривень на рік.

Крім того, парламент прийняв у першому читанні законопроект про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості. Проект передбачає виділення 5 млрд грн на додаткове фінансування сільської медицини, зокрема, на будівництво сучасних амбулаторій.

Сприяти розвитку медицини в провінції буде і реформа децентралізації влади. Об'єднані територіальні громади вже отримують субвенції на такі цілі, а також використовують власні кошти.

Конкретний приклад. У селі Білозір'я Черкаської області громада виділила квартиру для майбутнього сімейного лікаря і оголосила конкурс на цю вакансію. Голова громади Володимир Міцук згадує: «У перший же тиждень після того, як ми оголосили конкурс, до нас звернулося понад двадцять лікарів. Ми вибрали кращих». І не просто кращих, а сімейну пару медиків. Громаді так зручніше: квартира одна, а лікарів двоє.

Принцип доказової медицини

В останній момент перед остаточним голосуванням з тексту законопроекту зникла фраза «міжнародні протоколи лікування». Але це не означає, що в МОЗ відмовилися від впровадження світових стандартів. Просто вводитися вони будуть м'яко, на рівні рекомендацій.

Міжнародні клінічні рекомендації затверджені не реформаторським законом, а наказом МОЗ №1422. Але проблема в тому, що вони не обов'язкові, а користуватися ними можуть лише лікарі, які вважають це за потрібне. Залишаються чинними українські протоколи, які, за словами чиновників МОЗу, часто застарілі, або навіть складені під певний фармакологічний бренд .

Міжнародні протоколи розділені на чотири типи, що розрізняються за ступенем доказовості - ступінь А, ступінь В, ступінь С і GCP (good clinical practice).

А - рекомендаії, засновані на рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях (РСІ). Це означає, що вчені випадковим чином розділили випробовуваних на дві групи. До однієї застосували досліджуваний спосіб лікування, до іншої - традиційний, і довели що досліджуваний спосіб - ефективніше.

В - рекомендації, засновані на клінічних дослідженнях іншого роду (НЕ РСІ), ці поради не вважаються обов'язковими до виконання.

C- можливі дії, рекомендації, засновані на думках експертів і клінічній практиці.

GCP - рекомендації, які даються в тому випадку, коли ні РСІ, ні інших наукових досліджень не було, але існує широко розповсюджена практика лікування.

Переділ територій

Медична інфраструктуру структурують не по районах, містах і областях, а по госпітальних округах. Облдержадміністрації протягом місяця повинні подати Міністерству охорони здоров'я проекти поділу їх територій на такі округи. Остаточний план поділу Кабмін затвердить до лютого.

Передбачається, що в кожному окрузі має бути як мінімум одна лікарня інтенсивної терапії і населення не менше 120 тис чоловік. Причому у будь-якого жителя повинна бути можливість дістатися до лікарні максимум за 60 хвилин.

Однак підкреслимо: одна лікарня на 120 тис чоловік - це мінімум. Якщо жителі об'єднаних територіальних громад будуть готові профінансувати створення додаткових амбулаторій, лікарень або стоматологічних кабінетів зі свого бюджету - ніхто їм не заборонить. Є ймовірність, що з часом (мова йде про роки) конкуренція серед лікарів призведе до того, що частина лікарень спорожніє. Конституція України містить пряму заборону на закриття таких медустанов. Тому не виключено, що деякі з них можуть бути перепрофільовані в реабілітаційні центри або хоспіси.

Геть папір

Медичний документообіг поступово переведуть в електронний формат. Для лікарів первинної ланки обов'язкова паперова звітність буде скасована вже в цьому році.

Впровадження електронної системи охорони здоров'я описується терміном e-health. Що означає це поняття? На всеукраїнському рівні це база даних, яка містить інформацію про всіх лікарів, пацієнтів і медустанови. Поступово, до 2020 року, весь медичний папір повинен перетворитися в електронні документи. Зокрема, медичні картки.

Це дозволить пацієнту не ходити по лікарях зі своєю медичною книжкою. До якого б фахівця, в якому б населеному пункті не звернувся хворий, медик зможе ознайомитися з його анамнезом, ввівши певний пароль.

І хворі тепер не розшифровуватимуть знаменитий лікарський почерк, а точно розумітимуть, що ж написав лікар у їхній картці!

Також система e-health дозволить хворим записуватися на прийом онлайн, що має вирішити проблему черг. Пілотні проекти «Поліклініка без черг» вже реалізовані в деяких столичних медустановах. Наприклад, в Київському міському дитячому діагностичному центрі (КМДДЦ).

Заступник головного лікаря КМДДЦ Олена Дейнека розповідає, що і лікарі, і пацієнти досить швидко освоїли всі необхідні програми.

Тепер хворі (точніше, їхні батьки) записуються на прийом через інтернет або за допомогою терміналів, встановлених в холі. Якщо ж людина принципово не бажає мати справу з технікою - до її послуг стара реєстратура, що працює в колишньому режимі. Але тепер уже без черг.

Спрощена звітність

Всім медичним установам країни дозволять вести фінансову звітність за спрощеною схемою. В їхніх бюджетах будуть тільки дві категорії витратних статей - поточні і капітальні. Перерозподіл коштів між цими статтями буде передано на розсуд лікарів або менеджерів медустанов. Простіше кажучи, жоден чиновник більше не стане вказувати керівництву лікарні, на що саме їм слід витрачати гроші.

Новий орган

Управляти фінансовими потоками буде не МОЗ, а нова структура - Національна служба здоров'я України (НСЗУ). Це відомство стане свого роду оператором, що здійснює контроль над держзакупівлями і укладає договори з медичними закладами та лікарями, які займаються приватною практикою.

Саме НСЗУ перевірятиме якість послуг, а також те, наскільки медики дотримуються умов контрактів, які вони укладають як з пацієнтами, так і з НСЗУ. Якщо мова йде про медичну помилку, то тут функції перевірки залишаються у МОЗ, оскільки міністерство - той орган, який видає ліцензії.

Загальне медичне страхування

Говорити про те, що українська медицина стає страховою, можна лише умовно. Хоча розробники законопроектів, розраховуючи фінансові витрати, дійсно застосували страховий підхід.

Заступник міністра МОЗ Павло Ковтонюк згадував, що команда реформаторів підрахувала, скільки середнє домогосподарство платить за медицину у вигляді ПДВ, акцизів та інших податків. Вийшло 4580 грн на рік. Потім цю суму показали страховикам і попросили їх визначити розмір «страхової виплати». Ті назвали цифру - 100 тис грн. Виходячи з цього, і був сформований «бюджет реформи».

Однак реальних страхових полісів в українських платників податків немає. І видати їх ніхто не обіцяє. А шкода, бо сума покриття медичних витрат, на яку зможе розраховувати окремо взятий пацієнт, з часом буде все більше залежати від розміру його індивідуальних внесків.

Процес переходу на страхову модель фінансування охорони здоров'я має завершитися до 2020 року. До цього часу законодавцям доведеться гарненько попрацювати над деталізацією цієї системи."