В 2014 році почали створюватися Добробати. Це гордість МВС, вони мають процент довіри, у Українців, навіть вищий за Патрульну поліцію.
Всі пам'ятають хто перший став на захист країни. Деякі пройшли Іловайськ, деякі з них пройшли Дебальцево, деякі тримали майже по року рубіж на самому "0", деякі тримають і зараз. Як вони воюють, як вони несуть службу, як живуть зараз, спробую передати власне враження, може трохи і суб'єктивно, але я трохи розуміюся про що мова, мав причетність, дякуючи Gennady Korban.
В останню поїздку, разом з Evgeniy Jackson Jacksonovich Terekhov, мав змогу спілкуватися і з командирами, і з особистим складом. На 90% проблеми у всіх ідентичні. Але ніхто не скиглить, настрій бойовий, молодці!
Тепер по порядку. Більшість обласних главків усунулися від підрозділів, в більшості випадків повна відсутність від розуміння проблем/потреб підрозділів. Навіть ротації висвітлюються виключно "селфі, трохи ЗМІ, все їдьте!", і все. А потім відправка на дихаючему на ладан транспорті, інколи без коштів на відрядження (потім сплатимо), інколи взагалі на маршрутках.
Потім надмірне навантаження (тих хто повернувся з відрядження), охорона прокуратур, судів, "Нової Пошти", навіть розважальних центрів. Це в мінус бойовій підготовці, відсутність тренувань. Ніхто не цікавиться морально психологічним станом в середині підрозділів. Але на щастя є підрозділи, де дурдома з охороною судів та нових пошт, нема, але потім йдуть (майже у всіх) проблеми з транспортом і ПММ.
Є проблеми з своєчасним присвоюванням військових звань, є підрозділи що воюють, реально воюють і нема ні одної відомчої відзнаки чи нагороди, але дуже багато грамот.
А ще є "фабрика УБД", переводом прислали недобитого люстрацією "комєрческого", через декілька місяців посвідчення "Героя" і знову "металобрухт, наркота, гроші". Доукомлектовувати навіть вакансії по штату, по рішенню командира підрозділу, проблема, а у тих кого "прислали по блату" через місяць щось то заболить. Це так, коротко, про те що потрібно виправляти.
Але я побачив справжніх бійців, без розповідей про "спалені танки" та бої в оточенні, побачив тих хто не зважаючи ні на що, роблять свою буденну справу. В тих підрозділах де змогли бути, побачили дуже якісну організацію служби. Побачили дуже вмотивованих, справжніх патріотів. Побачили застосування новітніх технологій, відеоспостереження, датчики присутності, побачили як волонтерским і особистим коштом зберігається транспорт (ще з 2014 року).
Взаємодія з місцевими адміністраціями, допомога волонтерів, це теж дуже радує. Останнє питання, чому підрозділам МВС що несуть службу на "0", на 1-й та 2-й лінії, досі виплачують 1200 гривень АТОшних, чим вони гірше тих хто несе службу в 30 км від фронту і отримують 10000 і 4200? Якщо мені на ведуть приклад що так отримують всі поліцейські в зоні АТО, відповім, поліцейськім компенсують це посадовим окладом та преміями.
Отакі в мене склалися враження. Україні можна пишатися таким явищем як Добробати! А помилки виправимо. Війна ще не скінчилася.
PS дуже хотілося б, щоб і ГУНП, і обласні главки змагалися між собою, хто краще забезпечить свій Добробат, в кого краща бойова підготовка. Ніхто не пробачить паскудного ставлення до бійців.