Стан довкілля мегаполіса знаходиться у фокусі уваги не лише криворіжців. Екологічними проблемами міста переймаються також і громадські екологічні інспектори. Про їх роботу сьогодні поговоримо з Йосипом Маяковим. Вітаю, Йосипе Дмитровичу!
Мегаполіс та дерева. Скажіть, будь ласка, чи можна назвати обрізку дерев у Кривому Розі правильною?
- Я піднімав це питання завжди. Зазначається, що це мовляв не шкодить деревам і вони таким чином омолоджують. Але, що важливо - існують узаконені правила обрізки. Але чомусь робиться все навпаки. Якщо обрізали великі гілки, то вони повинні бути оброблені і зафарбовані спеціальним розчином. І найголовніше, це все потрібно робити тільки в певний час. Ті, хто займається обрізкою дерев у Кривому Розі, мають від цього зиск. Порушуючи цей «зелений купол», ми суттєво погіршуємо стан атмосферного повітря.
Сучасне законодавство та регулювання діяльності щодо вирубування дерев у містах, яке воно?
Сучасне законодавство суттєво спростило відповідальність за зрубування дерев. Раніше кожне дерево було на обліку. Для того, щоб зрізати дерево потрібно було написати заяву в еко-інспекцію, приходила комісія і вивчала це питання. А сьогодні, наприклад, дерева, які знаходяться на присадибній ділянці, потрапляють під розпорядження власника будинку. І це неправильно.
Коли в останнє проводили у Кривому Розі геолого-розвідні дослідження? І чому сьогодні у Кривому Розі не ведеться геологічна розвідка?
- Геологія в Кривому Розі дійшла повного занепаду. Експедиція Кривбасгеологія підпорядкована підприємству ПівденУкрГеологія, а оскільки наш уряд не звертає увагу на геолого-розвідувальні роботи, тому геологія сама по собі вмирає. Одна з причин чому так - це нестача кадрів. Зараз усі криворізькі підприємства працюють на старих підрахунках запасів, тому що розвідка вимагає певної стадійності. Існують різні категорії підрахунку запасів.
Рекультивація порушених земель у Кривому Розі. Розкажіть, будь ласка, як ви оцінюєте заходи, які впроваджують промислові підприємств?
- Підприємства багато роблять для того, аби уникнути пиління на хвостосховищах. Яскравий приклад за яким ми спостерігаємо, це хвостосховище ЦГЗКа. Дуже велику роботу вони роблять, території засипані житом і очеретом. Також великі роботи робляться на ПГЗКа. Але ось з відвалами є проблеми - вони всюди нічийні. Так, є різні розробки з цього питання й нові технології. Якщо в живильне середовище додати зерна яких-небудь рослин, то потім методом розпилення можна це все притиснути (притулити) до порожніх порід. Далі природа діє сама по собі. ІнГЗК за останні кілька років зробив крок у цьому напрямку далеко. Потрібно шукати можливості і треба аби були зацікавлені підприємства і місто.
Ми звикли перекладати відповідальність за вплив на довкілля лише на промислові підприємства, однак із розмови з експертом видно, що значну роль відіграють і господарська діяльність, і ставлення до природи самих містян. Отже слід робити висновки щоб піклуватися про рідне місто разом.
Повне інтерв'ю ви можете подивитись за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=eVHLIJGzT_o&t=39s