Пандемія коронавірусу дуже сильно вплинула на розвиток освіти на всіх рівнях. Разом з тим, піднялися на поверхню й інші проблеми галузі – занепад точних наук, низький рівень підготовки до ЗНО з математики, криза технічних спеціалістів. Наскрізною темою обговорення у суспільстві є дистанціне навчання, про яке б напевно ми не знали, якщо б не другий рік карантину через ковід. Про те, що відбувається сьогодні в українській освіті, поспілкувались із Валерією Заружко, політикинею та громадською діячкою.
Яке особисто ваше відношення до дистанційного навчання?
- Ситуація в освіті, якщо на неї подивитись об’єктивно, дуже неодназначна і нестандартна. Безумовно, всі ці зміни пов’язані з карантином, з пандемією і коронавірусом. Я сама – мама трьох доньок. Одна з дівчат сьогодні - студентка другого курсу вищого навчального закладу. Вона дургий рік навчається онлайн, у неї не було жодної лекції офлайн. Очно вона лише подала документи для вступу. Все! У школах ситуація дуже складна, в першу чергу, через те, що багато педагогів не готові проводити уроки онлайн. Відсутні відповідні платформи, програми неадаптовані до такого формату навчання. Це все наша реальність. Ми бачимо, що і батьки виявились неготовими до таких викликів, адже складно назвати сприятливими умови, коли батьки вдома працюють онлайн і дитина також вдома намагається займатися. Складність такого стану речей важко переоцінити. І тут до вирішення проблеми необхідно підходити комплексно, розуміючи, що ми не зможемо втекти від пандемії, а значить необхідно створювати умови і йти в ногу з часом, щоб діти мали доступ до знань.
Формат дистанійного навчання, причиною якого стала пандемія – це криза освіти чи можливість трансформації?
-Однозначно це можливість трансформації, адже всі прекрасно розуміють, що система застаріла. Бо сьогодні, коли люди вже думають о мандрівках на Марс, коли повним ходом йде декарбонізація, ми повинні бути сучасними і робити все для того, щоб наші діти отримували освіту не гірше ніж в Європі та Америці. Тільки таким шляхом ми зможе залишити молодь в Україні, пообіцявши їй якісне та гарантійне працевлаштування з високою заробітною платою.
У Кривому Розі вже зараз деякі заклади профтехосвіти закривають спеціальності, які мають промислову перспективу, адже для вступу потрібна математика та фізика, а абітурієнти обирають інший напрямок. Зараз стоїть проблема, що немає випускників технічних спеціальностей і тому немає спеціалістів, яких так потребують підприємства. Які кроки повинна робити держава, освіта, промисловці, щоб врятувати технічні спеціальності та точні науки в Україні?
- Ці катастрофічно низькі показники ЗНО з математики - це результат того, що онлайн цей предмет вивчати важко. По-друге, авжеж потрібно популіризувати точні науки серед молоді, тому що математика – королева наук. Якщо ми подивимось на кращі приклади світової економіки, то побачимо, що там математика дуже затребувана і там, дійсно, у пошані технічні спеціальності. Також обов’язково повинна бути мотивація від самих вчителів, адже якщо самі педагоги не люблять свій предмет, то вони не в змозі привити цю любов своїм учням. Держава повинна створити для вчителів комфортні умови: програми розвитку, освітні проєкти, все те, де вони зможуть підвищити свою кваліфікацію. Дуже важливо, щоб вищі навчальні заклади спілкувались із бізнесом, для того, щоб випускники були впевнені у тому, що вони будуть не лише затребувані на ринку праці, але й зможуть отримати високу заробітну плату. Також є такий формат як STEEM-підхід, де учням розповідають, наприклад, навіщо потрібна біологія у зв’язці з інформатикою. Все це можливо буде лише тоді, коли замовник – бізнес буде працювати разом із ВНЗ. Це повинна бути у першу чергу стратегія держави. Наприклад, у компанії Метінвест системно реалізують проєкти та підтримують освітні програми. Цього року вчителів саме точних наук навчали в рамках багатомодульного проєкту STEAM CAMP. У Запоріжжі, Кривому Розі та Маріуполі впродовж року навчали вчителів сучасним методам навчання. Фахівці вчили педагогів, як цікаво викладами сучасним підліткам точні науки. Я впевнена, що це серйозні кроки на місцях, які робить саме бізнес на користь загальної перспективи.
Як ви вважаєте, що має віддати роботодавець, щоб отримати гарного фахівця? І чи взагалі повинен він це робити?
- Свідомий роботодавець, який розуміє проблему повинен активно брати участь у програмах вищих навчальних закладів. Наприклад, бізнес може інвестувати у технічне оснащення, оскільки всі розуміють, що у вищих навчальних закладів таких грошей немає, а система освіти це зробити не може, адже у бюджеті таких коштів немає. На мою думку, тільки із допомогою бізнесу сьогодні можна зробити сучасні та цікаві програми. Адже згодом сам бізнес зможе отримати сучасних спеціалістів. Промислові підприємства, до прикладу, проводять масштабну профорієнтаційну роботу, реалізовуючи різні програми для школіряв, студентів і молодих спеціаістів. Саме такий комплексний підхід допоможе сформувати ефективну взаємодію всіх складових. Той же Метінвест вже шостий рік поспіль виступає генеральним партнером Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine. До речі у співпраці з МОН України промисловці створили відео уроки для учнів закладів профтехосвіти. Окрім того, інвестують у переоснащення лабораторій, майстерень навчальних закладів, а також відкривають сучасні практичні центри. Таким чином, Метінвест, як роботодавець, активно взаємодіє і з освітоюю, і з державою задля досягнення спільної мети.
Нещодавно всю країну облетіла новина про те, що представники Малої Академії наук підписали контракт у Вашингтоні про створення в Україні першої Національної олімпіади Геніїв. Це найбільший міжнародний конкурс наукових проєктів з охорони навколишнього середовища та екології. Які можливості відкриває цей конкурс для українських школярів?
- Це дуже важлива подія для українців, адже це найбільший конкурс у якому беруть участь більше 100 учнів із 80 різних країн. Конкурс проходе у державному університеті Нью-Йорку, і я пишаюся тим, що Україна першою підписала ліцензійну згоду і наші діти матимуть змогу показати свої знання та отримати нові. Дуже круто буде, коли наші діти після відбіркового туру поїдуть до Нью-Йорку і будуть представляти там нашу державу. Я вірю в те, що у нас дуже багатий потенціал і нам є чим пишатися.
В умовах пандемії в житті та освітньому процесі з'явилися значні зміни, які пов'язані з електронним форматом освіти. Новий формат став стресовим для всіх: учнів, викладачів і батьків. Вважається, що найуспішнішою і найважливішою інвестицією батьків є інвестиція в освіту своїх дітей. Але не менш важливим є внесок держави і суспільства у професійний розвиток наших вчителів. Які б могли мотивувати молодь до вивчення точних наук й підвищувати успішність випускників шкіл, аби ті отримали високий конкурентний бал на зовнішньому незалежному оцінюванні.