«Це - халатність. Так з живими не можна, а з мертвими взагалі це – злочин», - куратор батальйону «Кривбасс» Микола Колесник.
Нещодавно всю країну сколихнула звістка про те, що в одному з рибгоспів Дніпропетровської області було знайдено речі загиблих під Іловайськом бійців. Вони не були опрацьовані як годиться, а просто зариті в землю, де пролежали кілька років. Першим про знахідку, яка стала причиною недбальства, повідомив куратор батальйону «Кривбасс» Микола Колесник.
«Я розмовляв по телефону з директором Таромського рибного господарства зовсім з іншого приводу. В розмові вона торкнулася цієї теми і попросила, щоб я допоміг, знаючи, що я займаюся темою пошуку без вісті зниклих бійців батальйону «Кривбас». Для мене тут немає теми «наші-ваші». Вони всі наші. Речі бійців потрібно не закопувати, а ховати. Це речі 98-ми загиблих бійців, можливо я плутаюся. 98 тіл і залишків хлопців привезли, з них ідентифіковано було 26 чи 27. А всі інші були не впізнані і поховані вони на Краснопільському кладовищі під номерами. Мені не зрозуміло, бралися з цих речей ДНК чи ні. Бо якщо зараз брати з цих курток ДНК, то я не розумію як це буде, бо на одному рукаві одне ДНК, на іншому інше. Спереду 3-те. А ззаду 4-те. Там є надія, що можна взяти ДНК з берців», - розповідає Микола Колесник.
За словами Микола Колесника, одразу, коли речі тільки привезли, були і каски прострілені, і з залишками черепів, і берці, де пальці залишилися. Згодом місцеві мародери почали красти ці речі і ходити в них по Таромському, і собаки почали розтягувати їх. Все це потім зібрали в ті мішки з моргу, що привезли і шаром ґрунту прикопали. Весь цей час, майже декілька років директор рибгоспу намагалася додзвонитися в поліцію, щоб забрали і щось зробили з цими речами, але усім було байдуже. В тому числі і керівнику поліції.
«Я сам був скептично налаштований, правда це чи ні. Єдиний спосіб був перевірити цю інформацію - поїхати і опрацювати все там на місці. Я звернувся до Вікторії Сімкіної, з «Чорного тюльпану. Евакуація груз-200». Вона відгукнулася миттєво. День-два. Хлопці зібралися, костюми, мішки, лопати. Вони мають досвід, займалися евакуацією залишків. Після боїв тіла привозили, частини хлопців привозили, на жаль. І ми разом поїхали туди, копати. Буквально раз чи два лопатою махнули і знайшли 2 пари берців і хрест «Кривбассу» №19. Ці нагороди розвозили Василь Стуженко, Трембіцький і Ігор Павлов на зворотному шляху їх розстріляли. Ці нагороди вони розвозили по опорних пунктах», - розповідає Микола Колесник.
Для розкопок задіяли місцевий екскаватор. Було повідомлено в поліцію про цю знахідку.
«Приїхала поліція і потім вже працював екскаватор, працювали всі, опрацювали всі знайдені речі, які були там і в мішках, і без мішків. Їх пакували як речовий доказ з номером і відео і фото в мішки, які приїхали з «Евакуацією-200». Зараз як речові докази вони зараз зберігаються в поліції, а справу внесено в ЄРДР.
«Я дуже не хотів,оприлюднювати не підтверджену інформацію, щоб не зробити боляче багато кому. Людям і так болить війна. Особливо тим, хто втратив і шукає своїх дітей, без вісті зниклих, загиблих, але всі мають надію. Зверталися багато батьків, я чесно сказав, що прямих ідентифікаційних ознак ми там не знайшли. Тільки натільні хрестики. Це говорить про те, що ніхто не оглядав кишені, і скільки ще речей зникло за цей час це теж ніхто не відповість. Це - халатність. Так з живими не можна, а з мертвими взагалі це – злочин», - говорить куратор батальйону «Кривбасс».
Як відмічає наш співрозмовник, ні в кого немає бажання затягувати справу.
«Цей керівник я впевнений буде відповідати по закону. Я б такий, щоб його позбавили звання і притягли до карної відповідальності. Що відбулося взагалі. Йому на територію привезли тіла загиблих хлопців. Вони були з речами. Це потрібно було опрацьовувати, описувати, до шнурка і складати разом як речові докази. Він привіз на рибгосп, користуючись своїм службовим становищем, щоб підсушити, бо там ще й кров була, а потім він це покинув. Зараз він переймається лише тим, як його буде покарано, а не тим, що він скоїв», - підсумовує Микола Колесник.