День танго святкують на честь аргентинського виконавця та кіноактора, знаменитого “Короля танго” Карлоса Гарделя.
Танго - танець-імпровізація, у якому найбільш важливим є вміння партнерів відчувати одне одного. ЦЕ вміння народжується на підсвідомому рівні саме по собі, створюючи відчуття іншої реальності. Найбільш виразним моментом для танцю є пауза: звучить музика, а двоє завмирають у обіймах одне одного, немов ведуть німий діалог на підвищених тонах - це точка найбільшого напруження.
У танго не прийнято розмовляти, посміхатися та говорити вголос. Можливо допускати лише погляд та легкі рухи губ. За рішенням ЮНЕСКО, танго, як сукупність музики, танцю, поезії та традицій регіону Ріо де ла Плата, було віднесено до списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Найбільш поширеною є версія виникнення танго у припортових містах Буенос-Айреса, де на перетині ХІХ та ХХ століть зустрілись та сплелись у єдине ціле культурні традиції Куби, Африки, Аргентини, Іспанії та інших європейських танців. Хоча спочатку танго вважали танцем бідних кварталів, вже зовсім скоро пристрасне танго стало звучати повсюдно.
Натепер існує чимало видів танго: від простого до супер-складного. Окремо вирізняють танго “фантазію”, яке більш схоже на театралізоване видовище. Однак, яким би не було танго, воно має бути запальним, темпераментним, конфліктним та життєствердним.
Новини за темою: Сьогодні у світі відзначають День гір.