Астрономічну подію з давніх-давен вважали однією із найважливіших у річному циклі.
Положення сонця завжди мало сакральний характер у язичницьких культурах. Чотири події - дні сонцестояння та рівнодення - обов’язково супроводжували обрядами, які пов’язані із землеробством чи скотарством: збором врожаю, сіянням, розведенням худоби, прогнозами на врожай та погоду.
День зимового сонцестояння, найбільш часто, асоціювали із відродженням, так він означав початок збільшення тривалості світлового дня та скороченням темної пори доби. Не випадково напередодні дня зимового сонцестояння, а також у цей день влаштовували свята, які не обходились без вогнищ.
За своєю суттю, зимове сонцестояння - астрономічне явище, яке характеризується найнижчим положенням Сонця у Північній півкулі та найменшою тривалістю світлового дня. Тривалість темної пори доби досягає максимальних значень. У Південній півкулі цей день має протилежні особливості та іменується днем літнього сонцестояння.
Вважають, що саме у цей день розпочнеться справжня зима. Тим не менш, подія має дарувати надію, адже темні дні поступово піддаються світлу, а Сонце віддає своє тепло землі. По суті, день зимового сонцестояння - початок шляху до весни та пробудження природи від зимового сну.
Інші новини: 21 грудня 108 років тому світ побачив перший кросворд.