День Святого Олексія або “Теплого Олекси” сьогодні відзначають у народі.
Олексій - людина Божа - жив у кінці IV - початку V століть. Народився він у відомій римській родині, а його батьки допомогали нужденним християнам.
У ніч після свого весілля Олексій залишив дім та протягом 17 років жив милостинею, проводячи ночі у молитві. Слава про Олексія пішла у всьому Едесі - турецькому місті, де він жив. Не бажаючи отримувати популярність, Олесій втік з міста і знову потрапив до Риму. Батьки не впізнали сина, але дозволили жити у своєму домі. Так пройшло ще 17 років, допоки Олексій не загинув.
Вважалось, що у цей день - 30 березня - відбувалось масштабне сніготанення. У народі казали: “Які на Олексія струмки, такий і розлив”, “Олексій - з кожного кучугура глечик пролий”. Якщо у цей день, дійсно, розливались великі струмки, то очікували на зволоження й лугів надалі.
У цей день в народі збирали березовий сік, готували медово-березовий узвар. Вважали, що такий узвар надає людям сил.
На теплого Олекси забороняли користуватись санями. На цей випадок говорили таке: “Прокатять сані повз бажання”. Катання на санях забороняли, тому що сніг танув швидко і дороги для саней були непридатні. На території сучасної України у ці дні прийнято було сіяти овес та ячмінь.