Сурогатне материнство розвивалось у США з 1976 року. Це було т.зв. традиційне сурогатне материнство.
Суть його полягала у заплідненні яйцеклітини жінки в умовах “in vitro” (у пробірці). Ембріон, запліднений таким чином, зберігали в умовах інкубатора. Після 2-5 днів зберігання його відправляли у матку жінки для подальшого розвитку. Перша дитина, яку було запліднено у пробірці, народилась 25 липня 1978 року у невеликому місті Оулдем в Англії. Для того, аби Луїза Браун народилась, необхідно було більше ніж 600 спроб ЕКО. Виношувала дитину генетична мати.
Перша дитина за програмою гестаційного або повного сурогатного материнства, коли сурогатна мати виношує ембріон біологічних батьків, народилась 4 січня 1985 року в одній із клінік північного Лондону. Сурогатною матір’ю стала місіс Коттон, а народила вона дівчинку.
З того часу чимало пар, які мали репродуктивні проблеми, могли віднайти щастя стати батьками за допомогою гестаційного сурогатного материнства. Однак, подекуди сурогатні матері не бажають віддавати замовникам виношених ними дітей. Мають місце також відмови від дітей, народжених сурогатними матерями. Церква, до прикладу, засуджує сурогатне материнство.
Нагадаємо: 27 грудня в світі відзначили День протиепідемічної готовності.