Як повідомляють у пресслужбі військової частини 3011, Юлії 21 рік і це була її перша ротація в район проведення операції Об’єднаних сил. В коледжі завершила навчання за фахом «Фельдшерська справа» та одразу пішла служити за контрактом до НГУ. На момент повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ вона несла службу на одному з блокпостів в районі Вугледар

«На ранок 24 лютого біля нашого блокпоста зупинилася легкова автівка, у ній знаходилася поранена жінка – тікаючи від російських обстрілів вона отримала поранення в ногу», – згадує Юлія.

Гвардійка додала, що надавши першу медичну допомогу постраждалу направили в лікарню.

Фото військової частини 3011

Юлія тривалий час говорила мамі, що все добре. Дівчина не хотіла аби мама за неї переживала. Згадує, що перші тижні під час обстрілів було страшно, але не за себе – боялася, що може не встигнути допомогти, якщо хтось постраждає.

За кілька тижнів дівчина почала допомагати цивільним та військовим, чергуючи в районній лікарні на Донеччині. На те вони і гвардійські медики, завжди готові виконувати свої обов’язки в будь-який час доби і в будь-якому місці.

«Зазвичай прибували люди з осколковими пораненнями ніг, рук та тулуба. До цього звикаєш – твої дії вже відточуються до автоматизму і ти точно знаєш, що потрібно робити», – говорить Юлія. Однак, найважче було, коли привозили поранених дітей.

Фото військової частини 3011

«Пам’ятаю, як з Вугледару прибули поранені діти. Я везла хлопчика, якому не було й 10 років. У нього була поранена ніжка. Побачила, як він починає втрачати свідомість через крововтрату. Накласти джгут було нічим, тому я зняла з шиї шарф та з усієї сили перетисла ногу вище рани, аби зупинити кров», – згадує медик.

Гвардійка постійно вимагала від бійців, щоб тримали турнікети так, щоб за необхідності їх можна було швидко дістати. Вона сподівається, що це не остання її ротація, адже дівчина завжди хотіла буди поряд із побратимами та робити вагомий внесок в нашу перемогу.

Нагадаємо, що криворізькі гвардійці евакуювали цивільних та поранених на Донеччині – розповідь захисників.