Зображення англійського слова "fake" на девайсі - фото з відкритих джерел

У сучасному світі інформаційні війни стали невід’ємною частиною конфліктів, а фейки перетворилися на небезпечну зброю, що вражає і ворогів, і своїх. Чому фейкова інформація шкідлива навіть тоді, коли її створено, здається, «на благо»? Розгляньмо це питання детальніше.

Резонансний приклад: «вбитий північнокорейський солдат»

Нещодавно в українських соцмережах поширилося зображення, на якому начебто зображено північнокорейського солдата у російській формі. На фото демонстрували «військовий квиток» КНДР. Цей «доказ» активно поширювали, зокрема й відомі особи, як-от військовослужбовець «Азову» Олександр Аронець.

Зображення викликало широкий резонанс: тисячі вподобань і репостів. Проте фейк розкрили — фото було згенероване штучним інтелектом. Дефекти зображення (нерівні контури пальців, пікселі на документах) стали явними ознаками маніпуляції.

Чому люди вірять?

Українське суспільство має високий рівень довіри до Збройних сил. Тому інформація, поширена військовослужбовцями, часто сприймається без сумнівів. Проте навіть військові можуть стати жертвами дезінформації, поширюючи неперевірені дані. Такі випадки, як із фейковим «солдатом», підривають авторитет українських джерел і створюють проблеми не лише всередині країни, а й на міжнародному рівні.

"Прохання до українських мілітарних пабліків, яким здається дуже кумедним продукувати контент про нібито захоплених чи вбитих північнокорейських солдат. Це не допомагає, а навпаки заважає, створюючи хаос і умови, коли Південнокорейські медіа ведуться на ці сурогати і ці крики "вовки-вовки" тільки розмивають дійсно важливі дані. Не треба намагатись "іпсошити", якщо ви не розумієте, що достовірні дані - це набагато краща зброя, ніж нескінченний потік фейків. Продукування фейків за допомогою ШІ - це помилковий шлях, який заважає спільним цілям. Він ніяк не впливає на ворога, а от на довіру до українських джерел у західних та південнокорейських медіа - дуже впливає. Не треба стріляти собі в ногу, навіть, якщо вам здається, що на хайпі ви ситуативно наберете багато переглядів. Інформаційні операції - це про вміння використовувати інформацію правильно, а не про хайп", - пише волонтерський проєкт з інформування широкої аудиторії про російсько-терористичну агресію проти України, та розвідувальна спільнота Inform Napalm.

«Інформаційна партизанщина» чи загроза?

Експерт з медіа Отар Довженко називає такі випадки «інформаційною партизанщиною». На його думку, поширення фейків «на власний розсуд» шкодить більше, ніж допомагає. Дезінформація повинна бути інструментом, який використовують лише фахівці у ретельно спланованих операціях.

Отар Довженко - фото з відкритих джерел

Часто фейки створюють не лише заради атаки ворога, але й для маніпуляції аудиторією. Наприклад, такі зображення можуть бути інструментом для залякування українців, навіюючи страх перед вигаданими загрозами, діляться в національному проєкті з медіаграмотності "Фільтр", разом з "Радіо Накипіло".

Фейки: підрив довіри та небезпека розмиття правди

Шеф-редактор «Суспільне Харків» В’ячеслав Мавричев порівнює фейки із народною медициною: вони приховують проблему, а не вирішують її. Поширення дезінформації, навіть «на свою користь», створює ілюзію безпеки та може призвести до катастрофічних наслідків, коли правда відкриється.


Шеф-редактор «Суспільне Харків» В’ячеслав Мавричев - фото з відкритих джерел

Окрім того, сам факт існування фейків дає ворогу можливість дискредитувати реальну інформацію. Виникає ефект «розмиття правди», що ускладнює розуміння ситуації та підриває довіру до достовірних джерел.

Як перевірити зображення на правдивість

Якщо ви сумніваєтеся в достовірності зображення, перевірити його можна за допомогою спеціальних інструментів. Один із найзручніших ресурсів — сайт FotoForensics. Завантаживши світлину на цей сервіс, ви зможете проаналізувати її на наявність редагувань або маніпуляцій. Сервіс виділяє проблемні ділянки, що можуть свідчити про використання Photoshop або інших програм для обробки фото.

Читайте також: Сусіди брешуть: на Курщині українські військові начебто обстрілюють мирне населення - навіщо цей ФЕЙК росії

Як уникнути поширення фейків?

1. Перевіряйте інформацію. Не поширюйте зображення або дані без підтвердження з надійних джерел.

2. Аналізуйте фото та відео. Використовуйте інструменти для перевірки правдивості, як-от FotoForensics.

3. Залишайтеся критичними. Довіряйте, але перевіряйте — навіть якщо інформацію опублікувала авторитетна особа.

4. Навчайтеся медіаграмотності. Поширення обізнаності серед населення допоможе зменшити вплив дезінформації.

Фейки — це небезпечна зброя, яка не розрізняє ціль і завдає шкоди навіть тим, хто її створює. Дезінформація підриває довіру до джерел, послаблює моральний дух і дає ворогу додатковий важіль впливу. У боротьбі за правду важливо пам’ятати: навіть у часи війни тільки достовірна інформація здатна стати опорою для суспільства.

Раніше ми писали: Чергова масована атака армії рф по енергетиці країни: у Кривому Розі діють екстрені відключення.