Фото з мережі інтернет

Вакцинація від COVID-19 набирає обертів в усьому світі. Але українське суспільство по відношенню до цієї теми все ще залишається поляризованим. Противники щеплення як аргумент наводять повідомлення про випадки захворюваності на COVID-19 серед тих, хто вже вакцинувався.

Як формується імунітет, що може вплинути на ефективність вакцини та чому виникає повторне інфікування, пояснює Ірина Липчак, головний лікар клініко-діагностичної лабораторії «Інвітро».

«По-перше, для повноцінної імунної відповіді потрібен час. Якщо людина стикнулася з вірусом відразу після введення вакцини, її імунітет міг просто не встигнути сформуватися», - коментує Ірина Липчак.

Лікарка зазначає, що вакцина — складний імуномодулюючий препарат, ефективність якого багато в чому залежить від імунної системи людини. Частина людей, в силу індивідуальних особливостей організму, не реагує на вакцину так, як очікується. Тому і вчені, і фармвиробники завжди відкрито говорять про те, що жодна вакцина не забезпечує стовідсотковий захист. Її основна задача — зменшити кількість летальних випадків та тяжких наслідків хвороби. Це можна сказати про будь-яку вакцину — від коронавіруса, грипу, кліщового енцефаліту і т. д.

«Щодо нової коронавірусної інфекції, вже є дані, що після вакцинації люди, навіть якщо інфікуються, хворіють набагато легше — без ураження легень, цитокінових штормів (потенційно летальних реакцій імунної системи), тромбозів крупних судин. У них COVID-19 проходить максимально наближено до звичайного ГРВІ з невеликим астенічним синдромом. Зрозуміло, навіть така форма захворювання неприємна, але вона, принаймні, не так небезпечна, що вже можна розцінювати як великий плюс», - розповідає головна лікарка.

Ірина Липчак говорить, що при формуванні імунітету спочатку виникають імуноглобуліни (антитіла) М, які потім замінюються на антитіла G. Та коли імунна відповідь вже сформована, декілька ланок ланцюга  первинної імунної відповіді виключаються. Наш організм вже не потребує «презентації» клітин з антигеном, при повторному попаданні вірусу через слизові оболонки організм швидко активує первинну ланку клітин. Ця первинна ланка бачить знайомий вірус та сигналізує В-лімфоцитам, які відразу ж виробляють високо специфічні глобуліни G, здатні ефективно боротися з вірусом. Таким чином, навіть при великому вірусному навантаженні імунний процес запуститься швидко, і організм зможе ефективно протистояти вірусу. А якщо захворювання все ж розів'ється, воно буде протікати легко, без серйозних наслідків для здоровя. 

Процес формування імунітету складний сам по собі і протікає у людей по-різному. Для конкретної людини антиген, який вводиться в вакцинах, може не бути настільки імуногенним, щоб виробити на нього повноцінну імунну відповідь. У людини може бути слабка (або резистентна) імунна система, тому для повноцінної імунної відповіді їй потрібне підвищене антигенне навантаження.

Імунологічний захист у чималому ступені залежить і від інфікуючої дози.Саме тому медики найбільш уразливі: вони працюють в осередках захворювання, де вірусне навантаження перевищує те, яке ми отримуємо у побуті. Коронавірус SARS-CoV-2 у величезній кількості виділяється в зовнішнє середовище, а велика інфікуюча доза здатна пробити навіть дуже хороший імунний захист. Тому і тим, хто вакцинувався, бажано не нехтувати мірами профілактики, як мінімум, дотримуватися соціальної дистанції та уникати місць скупчення людей.

«Сьогодні українцям доступний тест світового лідера у діагностиці інфекційних захворювань компанії Abbott Diagnostics (США) для кількісного визначення рівню нейтралізуючих (захисних) антитіл класу G (IgG) до спайкового S-білку вірусу SARS-CoV-2. Цей тест дозволяє визначити рівень антитільного, або гуморального, імунітету до COVID-19. У тому числі рівень імунної відповіді на вакцину, у виробництві якої використовується стратегія виникнення специфічного імунітету до S-білку (а саме з ним пов’язують основні патогенні властивості вірусу SARS-CoV-2). Так що вакцинація на сьогоднішній день залишається найбільш ефективним захистом від COVID-19», - наголошує Ірина Липчак.

Також читайте:

Чим відрізняється COVID-паспорт від міжнародного сертифіката – роз’яснення НСЗУ