З кожним роком українські міста та села все більше занурюються в атмосферу Геловіну. Вітрини магазинів наповнюються гарбузами, павутиною та кажанами, а вулиці оживають костюмованими парадами. Хоча це свято зародилося в західних країнах і до сьогодні викликає чимало суперечок в Україні, його популярність серед українців зростає. То чи справді Геловін настільки чужий для нас, як здається на перший погляд?
Історія свята: як усе починалося?
Геловін має глибоке та змішане коріння. Його історія починається ще з кельтського свята Самайну, яке символізувало завершення сільськогосподарського року та вшанування померлих. Це було свято переходу між світами, коли духи померлих могли повертатися на землю. З часом ця традиція змішалася з католицьким Днем всіх святих, що припадає на 1 листопада. А звичний нам вираз “Trick or treat” та деякі елементи сучасного святкування Геловіну були запозичені з британської Ночі Гая Фокса.
Читайте також: Гороскоп на тиждень для всіх знаків Зодіаку: перевірте, що чекає на вас цими днями
Сьогодні Геловін має величезне комерційне значення. В Сполучених Штатах це одне з найпопулярніших свят, яке приносить мільярдні прибутки. Лише у 2024 році витрати на костюми, солодощі та декорації сягнуть 11,6 мільярда доларів. А найактивніший сезон для продажу солодощів розпочинається саме з жовтня і триває до грудня.
Чи святкують Геловін в Україні?
Україна поступово переймає традиції Геловіну. Ще кілька десятиліть тому це свято було майже невідоме серед українців, але тепер його популярність зростає завдяки соціальним мережам та культурним обмінам із Заходом. Опитування показують, що позитивно до Геловіну ставляться близько 38% українців, а 7% святкують його щороку. Водночас лише 12% вважають це свято чисто комерційним.
Фото з відкритих джерел
Однак не обходиться без суперечок. В українських медіа регулярно обговорюють доцільність святкування Геловіну, особливо в контексті війни. Деякі аргументи стосуються психологічної травматизації людей, які пережили війну. У 2023 році Православна церква України закликала утриматися від геловінських костюмів, які можуть нагадати про смерть та жахіття війни.
Українські аналоги: у чому схожість?
Попри те, що Геловін вважається західним святом, українські традиції також мають свої паралелі з вшануванням померлих. Етнологиня Анастасія Кривенко зазначає, що в українській культурі є три періоди, коли наші предки вірили, що душі померлих повертаються на землю.
Перший — це різдвяно-новорічний період, коли відбувається маланкування, колядування та щедрування. Другий — великодній тиждень, під час якого вважається, що душі померлих можуть бути присутні серед живих. І третій період — зелені свята, коли на землю, за повір’ями, виходять русалки, яких також вважали потойбічними істотами.
Фото з відкритих джерел
Чому Геловін не такий чужий для нас?
Геловін, як і українські традиції, відзначає перехід між світом живих і мертвих, створюючи атмосферу таємничості й містики. У наших обрядах також присутнє вшанування померлих та віра в їхній тимчасовий прихід на землю. Тож, хоча Геловін і прийшов до нас з іншої культури, його суть близька до тих традицій, що існують в Україні століттями.
Зрештою, чи варто святкувати Геловін — кожен вирішує самостійно. Але важливо пам’ятати, що це свято може бути не лише про страхіття та комерцію, а й про спосіб пізнати інші культури і переосмислити власні традиції. Раніше ми писали про Жовтневий Супермісяць: кривава повня, або мисливський місяць, його особливості та астрономічне значення