Стрімкий розвиток міст вимагає змін цілої системи, разом із часом змінюються потреби суспільства і  вимоги до облаштування та організації життя у мегаполісі. Колись прибутковий мотозавод або фабрика, шахта чи навіть м’ясокомбінат змінюють свої функції – перетворюються на сучасні публічні простори, однак зберігають свою історичну та архітектурну цінність. 

Днями команди ентузіастів з Кривого Рогу та Херсону підписали чотиристоронній меморандум про  партнерство. На морському узбережжі із дотриманням правил карантину та соціальної дистанції плани про подальшу співпрацю підписами скріпили представники чотирьох громадських організацій: ГО «Агенція розвитку «Урбаністичне місто», ГО «Криворізька фундація майбутнього» - м. Кривий Ріг, «Центр культурного розвитку «Тотем» та «Бізнес асоціація «Ми-херсонці» - м. Херсон. Підписання меморандуму стало продовженням співпраці команд із двох міст у напрямку впровадження сучасних тенденцій розвитку мегаполісів.

Нагадаємо, минулого року Кривий Ріг долучився до світового тренду перетворення індустріальних об’єктів. Восени у місті провели «Урбаністичний хакатон». На ярмарку ідей впродовж двох днів 100 ентузіастів та мрійників розробляли концепції трансформації промислових об’єктів у суспільно корисні майданчики для розвитку малого бізнесу, навчання та дозвілля містян. Ідею заходу подала ГО «Агенція розвитку «Урбаністичне місто», координувала проєкт ГО «Криворізька фундація майбутнього», фінансову підтримку «мозкового штурму» надала компанія Метінвест. Для прокачки навичок у створенні  проєктів та впровадження ефективних кейсів запросили команду експертів «Бізнес асоціація «Ми-херсонці» та Центр культурного розвитку «Тотем» з міста Херсон. Їх успішний досвід - перетворення промислового об’єкту у креативний відкритий простір для освіти, спілкування, розвитку, створення та реалізації творчих ідей URBAN CAD.

 

«Ми надзвичайно надихнулися цим новим парнерством. Фактично ми почали співпрацювати у минулому році, коли наша команда за запрошенням організаторів «Урбанхакатону»  взяла участь у розробці і проведенні заходу у Кривому Розі. Саме тоді ми побачили креативний потенціал цього міста, і, більш того, розуміння сучасної урбаністики і стратегічне бачення розвитку міста. Ми не очікували такого ефекту, запалу і високого рівня! Дуже приємно і корисно буде попрацювати разом знову» - зазначила Олена Афанасьєва, арт-директорка«Центр культурного розвитку «Тотем».

 

Голова ГО «Агенція розвитку «Урбаністичне місто» Ганна Савенко поділилася планами майбутньої співпраці. «Разом із партнерами ми запланували перші кроки у реалізації Меморандуму та досягли згоди у створенні міжрегіонального проєкту, який сприятиме культурному розвитку обох міст», - розповіла підписантка Меморандуму.  

У планах громадських активістів проведення творчих обмінів, мистецьких практикумів, пленерів, а ще реалізація великих проектів, які не лише посилять співпрацю, але й принесуть користь містам-учасникам.

«У Кривого Рогу є значний потенціал для ревіталізації промислових обєктів. А наші партнери з Херсону мають досвід реалізації подібних проєктів. Тож, спільними зусиллями ми зможемо втілити корисні урбаністичні ініціативи. Ми плануємо обмінюватись досвідом, проводити освітні та культурні заходи. Наша організація прагне усебічно розвивати місто, акцентувати увагу на його сильних сторонах. А напрямок індустріального туризму – один з найперспективніших», - розповіла Олена Лещенко, директорка ГО «Криворізька фундація майбутнього».

«Співпраця Кривого Рогу і Херсону дуже актуальна, бо, на моє переконання, міста схожі тим, що мають однакову постіндустріальну спадщину. Найбільша цінність наших міст, що збереглась на сьогодні  – це люди, і наше завдання у цій взіємодії створити умови, щоб креативні громадяни могли релізовувати свої фантастичні ідеї. І навколо цих ідей ми чотирма командами об’єднуємо зусилля», - зазначив Віталій Бєлобров, Голова правління «Бізнес асоціації «Ми - херсонці!». 

До відома: у містах Європи та Америки ревіталізація (оновлення, переосмислення – прим.ред.) занедбаних промислових об’єктів почалась ще років 30-40 тому. Серед відомих світових прикладів «повернення до життя»: текстильна фабрика 19 століття в англійському Бредфорді, яку у 1980 році перетворили на художній центр Salts Mill. У польській Лодзі на базі бавовняної мануфактури Ізраеля Познанського створили найбільший у східній Європі торговельно-розважальний комплекс Manufactura. Процес його ревіталізації вважається одним із найвдаліших прикладів відновлення промислових об'єктів. Але один із найвідоміших проєктів відновлення старої інфраструктури — це Хай-Лайн парк у Нью-Йорку. Його побудували на місці залізничної естакади, яка сполучала індустріальні райони. Парк знаходиться на висоті 10 метрів і простягається на 2 кілометри.

 

Україна опановує для себе цей інструмент урбаністики лише останні кілька років. Однак, вже є чим похвалитися. Наприклад, Unit City —  перший інноваційний парк в Україні, розташований на колишньому Київському мотозаводі. Парк запустився у 2017 році, як кампус для розвитку бізнесу у сфері IT-технологій та креативних індустрій. Промприлад.Реновація — інноваційний центр, який створено на базі заводу промислового обладнання в Івано-Франківську. Загальний бюджет Реновації — 25 000 000 $, які мають бути залучені у формі імпакт-інвестування. На площі 37 тис. м² будуть створені умови для роботи комерційних та соціальних ініціатив.

 

Фото з відкритих джерел.