23 вересня в укритті ДУЕТ у рамках другого сезону Феміністичного кварталу пройшла лекція з теми “Сексуальні домагання: чому мацати “не ок”. Спікеркою була експертка з комунікацій та головна редакторка krivbass.city Олена Тюріна.
Чому вибір пав саме на цю тему і чи є вона цікавою? “Справа не в цікавості, а в тому, що так мало людей вважають це явище проблемою.”- зазначає Олена Тюріна, спікерка заходу. І дійсно, чи всі взагалі знають, що таке сексуальне домагання та яких видів воно набуло сьогодні?
Визначення цього терміну можна знайти у Законі України "Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків і жінок". “Сексуальні домагання (СД - прим. ред.)– дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування” .
Тож, чи всі знали, наприклад, про те, що непристойні зауваження, принизливі коментарі чи жарти та “поплескування” є одними з видів сексуального домагання? Навряд чи...
Під час лекції говорили про: статистику та результати опитувань з питання домагань чоловіків і жінок, стереотипи про домагання, ставлення людей до випадків СД, механізми судочинства в Україні, поради юристів та психологів, кількість зареєстрованих звернень до поліції, місця, де можна стати жертвою СД та де саме отримати допомогу у разі виникнення складної ситуації.
Олена Тюріна зазначила, що сьогодні у світі від сексуальних домагань потерпають 80% жінок та 20% чоловіків. Де саме? Всюди! Такі випадки зустрічаються не тільки на роботі, у громадському транспорті або у темних провулках. В медіа просторі поширюються історії про заклади освіти та гуртки, медичні заклади, армію, місця розваг та відпочинку.
На питання про провокацію “зовнішнім виглядом” лекторка навела приклад американської виставки одягу жертв сексуального насилля під назвою “У що ви були одягнуті?” “Це були звичайні плаття, джинси, футболки та спортивні костюми. Не було жодного “провокуючого” одягу”,- розповіла Олена Тюріна.
Також було зазначено, що від домагань та насилля потерпають не лише жінки. Чоловіки також стають постраждалими, хоча таких випадків значно менше.
Що ж у таких випадках радять робити юристи?
По-перше, якщо маєте можливість, фіксуйте факти переслідувань та домагань. Це можуть бути записи на відео або диктофон, фото або скріншот переписки. Також, доказами можуть бути біологічні зразки (слина, кров, тощо) та сліди на тілі. Домагання у вигляді примусу “до акту сексуального характеру” караються статтею 154 Кримінального кодексу України.
Якщо ви стали жертвою СД у людному місці, одразу дайте негативну відповіідь кривднику. Не соромтеся відкрито просити про допомогу: “Будь ласка, викличте поліцію”, “Допоможіть, мене переслідує незнайомець” і т.д. У разі необхідності - кричіть та звертайте увагу якомога більшої кількості людей.
Під час заходу присутні мали можливість поділитися власними історіями або історіями знайомих про випадки сексуальних домагань. Виявилося, що майже всі, хто прийшов на лекцію, були свідками СД, а деякі - і постраждалими.
Хто може допомогти? Сьогодні можна звернутися до таких організацій:
- Ла-Страда Україна: 116 123 (з мобільного); 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного;
- Центр безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103
- ГО “Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”: +380 681 455 590
"Щоб через кілька поколінь ми змогли побудувати безпечне суспільство без дискримінації за гендером, уже сьогодні необхідно не мірятися стражданнями, хто ж більше потерпає від СД, чоловіки чи жінки. Щодня необхідно працювти над тим, щоб такого явища, як сексуальне домагання не існувало в природі. А це велика робота не лише на рівні міжнародних організацій, судів і соціальних служб. Ми повинні працювати над собою і своїм оточенням - виховувати самоповагу, виставляти кордони і мати чітке відчуття, що мацати все ж не ок", - зазначила Олена Тюріна, спікерка заходу.
Раніше ми писали: У Дніпрі відбувся кінопоказ документальної стрічки Катерини Стрельченко “Шукачі загублених душ”. Фільм розповідає про волонтерів Павлоградського кінологічного загону "Антарес", які займаються пошуком людей і тіл загиблих. Головним героєм картини став Влад Ефременко, захисник 1997 року народження, який загинув за Україну.