Нацгвардієць Євген з дитинства цікавився технікою. Багато часу проводив, засвоюючи ази ремонту автомобілів. Також активно вивчав водійську справу, тому не вагався при виборі майбутньої професії. До призову на військову службу деякий час працював водієм швидкої допомоги. Коли потрапив до лав Національної гвардії, стали в нагоді його професійні навички. Історію гвардійця розповіли у військовій частині 3011 Національної гвардії України.
«Між моєю попередньою роботою на швидкій та сьогоднішньою службою в екіпажі БТР-у є дещо спільне, звичайно, - говорить Євген, - Передусім це повна цілодобова готовність і тебе, і твоєї техніки до виконання завдань. Оперативність, точність, відсутність метушні і злагодженість із командою – ось щоб я визначив спільного».
Євген вважає, що і медики, і військові сьогодні на єдиному фронті боротьби із ворогом. Кожен виконує свою важливу місію і робить внесок у Перемогу. Лікарі – рятуючи здоров'я та життя, нацгвардійці – боронячи рідну землю на полі бою.
Фото Військової частини 3011
Згадки про мирне життя та відпочинок гвардієць поки відставив на другий план, а зосередився на виконанні службово-бойових завдань. Тугу за домівкою та рідними дозволяє собі «вмикати» тільки під час коротких нечастих спілкувань телефоном. Тому що просто немає часу на емоції, треба приймати рішення «холодним» розумом. За словами Євгена, кілька теплих слів підтримки з дому, добрий гумор заряджають позитивом на цілий день.
І така підтримка не буває зайвою. Бо кожного дня ворог завдає підступних ударів. Відповідно отримує потужну відсіч. Наближаючи Перемогу, Євген зі своїми побратимами продовжує боротьбу із ворогом і вдень, і вночі.
«Вірю в перемогу, тому що це наша земля,наша країна. І як кожен патріот своєї країни вірю в гарне майбутнє», - підсумовує нацгвардієць.
Нагадаємо про ще одну історію військового з позивним Фідель про бойове братерство і врятоване життя.