Мама двох дітей Тетяна з початку повномасштабного вторгнення почала готувати їжу для військових і передавати її на фронт. Згодом їй самій запропонували піти на військову службу, тепер жінка має позивний «Кобра» і готує смачну їжу для Захисників та мріє про перемогу.
Читайте також: боєць криворізької бригади ТРО отримав медаль «За поранення»: історія Захисника
23-річна Тетяна несе службу у 7-му окремому батальйоні АРЕЙ УДА і обіймає посаду кухаря.
«Перші два місяці до утворення батальйону я готувала сама у себе вдома, як волонтер. Передавала хлопцям на позиції по 30 літрів готової їжі кожен день. Це був або суп або, якщо хлопцям хотілося, якоїсь картоплі з м'ясом, чи макарони по-флотськи. В мене було більше м'яса чим крупи. Смаколики різні, торти пекла, печеня в горщиках, піци. Ну все що просили. І зараз ми з дівчатами готуємо не по меню, намагаємось робити щось смачненьке завжди»,- ділиться військовичка.
До повномасштабного вторгнення вона працювала майстром манікюру і продавцем у м'ясному відділі супермаркету: два дні в супермаркеті, два дні у салоні, аби прогодувати двох дітей.
«Згодом мені запропонували піти до батальйону. Звичайно це не було миттєве рішення. Дуже довго зважувала, обговорювала з мамою. Хай я не можу сидіти в окопах, стріляти з тяжкої зброї, зате я можу готувати. Я вважаю, що це теж не така вже і легка служба. Я дуже кайфую від того, що я годую побратимів, від того що хлопцям смачно. Вони це цінують. Вони як вдома, захотіли пельменів, чи вареників, пиріжки – їм все готуються. Отримую задоволення від їхніх щасливих очей та ситих шлунків», - розповідає Тетяна.
Тетяна каже, що у війську змінився і її характер. Стала більш стресостійкою, повірила в себе, розвивається більше і отримала багато друзів серед військових.
«Я прийшла сюди тому, що мені не все одно де я живу. Мені не все одно, що хлопці гинуть за державу і я хочу якось допомогти. Не всі можуть піти служити, комусь треба працювати. Мене перевертає від тих чоловіків, які ховалися у бебі-боксах, щоб виїхати за кордон. Це смішно. Навіть у нас у батальйоні є люди з вадами здоров’я, і вони воюють і ніхто ніде не уходить», - розповідає «Кобра».
Жінка дуже сильно сумує за дітьми, яких залишила на виховання мамі, поки сама перебуває у війську. Але впевнена, що вклад кожного у перемогу важливий, тому продовжує свою роботу в ЗСУ.
Раніше ми писали: українки – це Наші Чудо-Жінки і це вам не DC: історія дівчини з Кривого Рогу, яка стала бойовим медиком бригади ТрО.