Щоб продовжувати бізнес в будь-яких умовах, роботодавці переводять працівників на віддалені форми роботи: дистанційну або надомну.
Чим ці форми відрізняються між собою і як правильно оформити дистанційного працівника - роз'яснила Державна податкова служба у Дніпропетровській області.
Дистанційні працівники працюють у будь-якому місці за власним вибором. Разом з тим, у цьому випадку вони мають бути на зв’язку з роботодавцем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.
Натомість, Надомний працівник «прив’язаний» до вказаної в трудовому договорі адреси й може змінити її лише з дозволу роботодавця. Тобто, надомний працівник працює за місцем проживання або в інших визначених ним місцях поза приміщеннями роботодавця. Для такої роботи характерна закріплена робоча зона або технічні засоби, наприклад інструменти, приладдя для виробництва продукції, надання послуг або іншої роботи.
Ще одна відмінність - це режим роботи. Надомний працівник зазвичай додержується загального режиму роботи підприємства. Тоді як на дистанційного правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються. Працівник чи працівниця розподіляє робочий час на власний розсуд — може працювати хоч рано вранці, хоч пізно ввечері.
За обох форм віддаленої праці діють норми тривалості робочого часу:
нормальна тривалість — до 40 годин на тиждень;
скорочена (для певних категорій працівників) — до 24 або 36 годин на тиждень.
Раніше ми писали: Через війну працівники енергетичних компаній виїжджають на робочі виклики у бронежелетах