Міністерство енергетики та захисту довкілля України почне аналіз та адаптацію Загальноєвропейського плану дій щодо осетрових, підготовленого Всесвітнім товариством охорони осетрових та WWF, повідомила на сторінці у фейсбук голова ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» Василина Нікульнікова.
Цей міжнародний документ стане основою для майбутнього українського плану дій для збереження осетрових в Дунаї, Дністрі, верхів’ї Дніпра, Північно-Західному Причорномор’ї та Азовському морі.
Відзначається, що в кінці XX століття чисельність осетрових впала до мінімуму через неконтрольоване рибальство та браконьєрство. Національний план дій, розробка якого підтримується WWF Україна, спрямований на збереження та відновлення останніх популяцій диких осетрових, їх оселищ та припинення браконьєрства.
Європейська дослідницька мережа осетрових осередків створена для сприяння розвитку доісторичних гігантів. Осетри мігрують між світами: цей вид нереститься у прісній воді та проводить більшу частину свого життя – яке може тривати понад сотню років – у морі. Потреба у нересті та догляді за мальками повертають їх до стрімких річок із гравійним дном. Після розмноження дорослі майже одразу повертаються з річок до моря. Ця міграційна картина повторюється циклами у 2-5 років. Але подорож осетрових стає все складнішою: найбільша річкова риба північних широт зупиняється баржами та штучними спорудами, що не дозволяють рибі потрапляти на місця нересту. Крім того, забруднення негативно впливає на розвиток їх потомства у більшості річок. Це, а також нестійка практика вилову призводить до вимирання цих прадавніх гігантів на європейському континенті.
За даними Міжнародного союзу охорони природи, осетрові під найбільшою загрозою зникнення. На території України зустрічалися 6 видів осетрових. Всі вони занесені до Червоної книги України (2009), але два види (осетер-шип та осетер європейський) － вже зі статусом “зниклий”. Існує заборона на вилов та продаж диких осетрових, проте браконьєрство і досі є вагомою загрозою цим рибам.
Загальноєвропейський план дій щодо осетрових був прийнятий сторонами Бернської конвенції 30 листопада 2018 року та розрахований на 10 років. На відміну від попередніх, цей документ передбачає інтегрований підхід до охорони － спільне управління популяціями осетрових, що мешкають у міжнародних водах, прибережних районах і багатонаціональних річкових системах, а також спільні зусилля зі створення “живих генетичних банків” －стад, що утримуються у штучних умовах.