Сеймур Гурбанов з дитинства мріяв стати військовим. Щоб втілити свою мрію, молодий чоловік пішов на строкову службу, а пізніше вступив до Харківського військового університету. Родина звикла до того, що сина і брата постійно немає вдома, але із останнім розставанням змиритися неможливо…
Від початку повномасштабного вторгнення Сеймур брав участь у обороні Маріуполя. Як і інші хлопці та дівчата із військової частини 3011 він опинився у самому пеклі ще у лютому 2022 року. Як старший брат та люблячий син, Сеймур не розповідав про всі жахи, які бачив на власні очі, та намагався регулярно виходити на зв’язок.
Голос Сеймура родина чула 5 квітня 2022 року. Тоді вони ще не знали, що цей дзвінок буде останнім. У надіях на повернення старшого брата Теймур Гурбанов дав інтерв’ю журналістам krivbass.city. Він сподівався, що дочекається брата у званні капітана.
Відомо, що Сеймур був на позиціях у порту Маріуполя. Побратими розповіли, що востаннє бачили його перед виконанням одного із бойових завдань. Через майже рік після пошуків та очікувань сім’я Гурбанових отримала підтвердження ДНК-експертизи. Сеймура не стало ще 23 квітня 2022 року.
Тільки сьогодні, 19 квітня, Сеймура провели в останню путь. Місце спочинку захисника - сектор почесних поховань Центрального кладовища. На прощання із нацгвардійцем прийшли рідні та близькі, побратими та посестри, а також представники азербайджанської діаспори. За традиціями, перед похованням Сеймура супроводжували батько й брат.
За мужність та відданість лейтенанта Сеймура Гурбанова нагородили знаком “За заслуги перед містом Кривим Рогом” ІІІ ступеня. Сеймурові навіки залишиться 27… Власної родини у військовослужбовця не було…
Редакція krivbass.city співчуває всій родині Гурбанових. Сеймур - герой Кривого Рогу та всієї України. Спочивай, офіцере…