У Покровському районі завершилися громадські обговорення пропозицій щодо благоустрою мікрорайону 4-й Зарічний. Нагадаємо, що згідно з методологією проєкту після експрес-опитування дев’яти вікових груп експерти, урбаністи та соціологи проводять серію публічних зустрічей із мешканцями житлового масиву. З огляду на досить скромне за площею приміщення школи №33, а також для дотримання карантинних норм було прийнято рішення розділити всіх мешканців 4-го Зарічного  на шість технічних секторів.

Після перезентації проєкту експерти проводили так звані воркшопи (workshop – у перекладі з англ. «робоча майстерня». Освітній захід поряд із семінарами, курсами та майстернями. Під час воркшопу учасники отримують знання самостійно. Основними рисами воркшопів є інтенсивність групової взаємодії, активність та смостійність учасників, актуальний досвід та особисте переживання. Модератором виступає експерт , який допомагає учасникам сформувати мету та обрати методи для дослідження – прим. редакції).

Для надання експертизи під час публічних обговорень питань благоустрою 4-го Зарічного запросили Кшиштофа Лонтку, експерта із залучення населення до модернізації житлових районів (Польща, м. Люблін).


Загалом під час зустрічей криворіжці надали більше 130 пропозицій. Найпопулярніші «проблеми» у списку мешканців 4-го Зарічного:

- відсутність зон відпочинку та озеленення житлового масиву;

- незадовільний стан сміттєвих майданчиків, відсутність урн для сміття та лавок;

- неналежний стан підземних та наземних комунікацій;

- незадовільний стан тротуарів та пішохідних доріжок;

- відсутність або незадовільний стан дитячих та спортивних майданчиків;

- відсутність достатнього освітлення;  


Своїми враженнями від спілкування з мешканцями Зарічного з журналістами krivbass.city ексклюзивно поділився експерт Кшиштоф Лонтка.

- Пане Кшиштоф, особисто ви задоволені результатами воркшопів? Чи все вдалося із запланованого?

Вирішувати питання перетворень житлового масиву необхідно не з будівництва нових об’єктів або благоустрорю. Перетворення починати треба із відпрацювання технології розмови з людьми, формування комунікації з мешканцями. Необхідно, щоб на старті проекту люди відкрилися, поділилися своїми проблемами. Мене більше цікавить, як поміняти життя криворіжців, як перетворити Кривий Ріг на європейське місто? Ми у Люблині це зробили, і це не якась космічна технологія. Це просто починається з людей та з інфраструктури, про яку ми говоримо зараз. Але благоустрій не може бути метою цього проекту. Метою проекту є зміна менталітету, активізація мешканців, створення громади, створення лідерів змін, відповідальної спільноти, яка навчиться господарювати. Поговорити з людьми для піару можна, але це початок (верхівка айсберга). Сьогодні у Кривому Розі розпочинається діалог міської влади із мешканцями із найпростішого рівня. Обом сторонам необхідно почути один одного. Але проект не про це. Впродовж всього проєкту ми працюємо для того, щоб всі учасники помінялися – міська влада навчилася ефективно чути мешканців, а громада відчула свою силу впливати на рішення чиновників. Важливо щоб результати таких переговорів можна було прямо використовувати в процесах управління.


- Під час перетворення Любліна, людей хвилювали ті ж самі проблеми, що і мешканців 4-го Зарічного у Кривому Розі?

Здебільшого так, але з кількома відмінностями. Поляки хвилювалися, що у нас не було приватного сеткора, бізнесу, де можна було би заробляти кошти. У нас вже були університети, лікарні і адміністрація. Люди хвилювалися, бо не було де працювати, що немає перспективи. Також погана інфраструктура хвилювала людей. У нас точно не було таких проблем, про які мені розповідали під час зустрічей мешканці 4-го Зарічного (фекалії у підвалі, вода по пояс стоїть багато років і тд). У Польщі нам пощастило, що комунікації, мережі та інфраструктура, що лишились із комуністичних часів були у кращому стані. Але ями теж були, погана логістика преевезень міських та міжміських. Не було аеропорту, потяг був застарілий і некомфортний, а громадський транспорт недофінансований. І це трошки подібне до процесів у Кривому Розі. Хочу сказати, що простіше починати вирішувати інфраструктурні питання із самого початку, з фундаментальних змін. У нас треба було не трубу у підвалі поміняти. У нас треба було автобан побудувати, більше зусиль докласти і більше коштів направити. Але в цьому різниця невелика. Візьмемо трикутник Маслоу – кожен хоче мати заробіток, безпеку, зрозумілі умови життя, від цього ми не будемо втікати. Але задоволення елементарних потреб – це ще не розвиток. Розвиток – коли ми можемо самореалзуватися, використовуючи вже фундамент, запустити бізнес, зробити кар’єру, подорожувати. Швидше чи пізніше і ви, і ми прийдемо до цього етапу, коли інфраструктурні проблеми будуть вже неактуальні.

- Чи маєте ви досвід у реалізації подібних проєктів у Європі або в Україні?

Я 14 років працюю з різними проектами, але жодного разу не було проекту, націленого на житловий мікрорайон у великому місті.

У Польщі мали такі проекти, але більше для старих міст, промислових районів та окремих дільниць. Ми у Польщі не маємо мікрорайонів, які є власністю міста. І просто мікрорайони не є власністю міської влади. Маємо іншу структуру. І ревіталізація заходила там, де ми маємо реальну владу. Наприклад, є індустріальні райони, де були промислові міські ділянки і є наш інтерес, щоб  ті майданчики працювали. Таких проектів, як 4-й Зарічний,  я не бачив більше в Україні і з тих же причин, не було їх і в Європі. Це такий собі виклик, тому що принципи подібні технічні, але набагато більше необхідно працювати з людьми. Бо у мікрорайоні проживає більше 10 тисяч людей і їх співучасть та підтримка тут є найголовнішою. На цьому етапі я вважаю, що нашій команді все вдалося, бо ми змогли почути всіх активних мешканців, окреслили проблеми всіх вікових категорій!

Наступним етапом за планом команди проєкту є співпраця із німецьким урабаністом.

Раніше ми писали про старт проєкту з благоустрою 4-го Зарічного: Це європейський підхід до планування міського простору – самі криворіжці висловлять власну думку щодо того, що і як слід зробити в їхньому мікрорайоні. Згодом спільно з експертами з ЄС та фахівцями мерії будуть розробляти проєкт благоустрою 4-го Зарічного.