Фото з відкритих джерел

Більшість українських психологів вже готують нас до 24 лютого - річниці повномасштабного вторгнення росії. Явище, що наздоганяє чи не кожного до цієї дати, фахівці назвали “синдром річниці”.

Читайте також: Документалки від українських журналістів: війна очима кореспондентів

Не всі, але багато хто з нас його відчуває, пише психологиня Зоряна Томіна. На її думку, реакція людини на річницю може тривати кілька днів або навіть тижнів. Саме тому дуже важливо розуміти, що саме з нами зараз відбувається, і якими методами можна підтримати себе та своїх близьких.


Фото з відкритих джерел

Річниця початку повномасштабної війни росії проти народу України — це тригер, який викликає в нас почуття, схожі на горювання при втраті.

А ще можуть проявлятися такі симптоми:

- дратівливість

- замкненість

- тривога

- тілесні прояви (тремтіння в середині, біль у шлунку, головний біль, млявість)

- постійне бажання плакати

- нав’язливі тривожні думки

- флешбеки

- втрата цікавості до важливих речей

- нав’язливе бажання «щось робити»: переїхати, розлучитися, звільнитися з роботи та ін.


Фото з відкритих джерел

Психологи запевняють, що все це нормальна реакція на ненормальні обставини. Адже тривожні стани стали нормою нашого життя під час терористичних атак ворога, щоночі ми боїмося “прильоту”десь поряд, і не можемо заснути, або загалом - чекаємо гіршого. Дрів у вогнище докидають конспірологічні теорії про плани росіян на сакральну дату знищити той, чи інший обʼєкт, накинутися на конкретні міста або запустити найбільш масовану атаку (хоча ми їх і бачимо, незалежно від дня тижня чи місяця).

Що може допомогти впоратися:

1. Усвідомлення внутрішніх опор (цінності, вміння, досягнення за ці два роки, вірування, нові усвідомлення);

2. Розуміння зовнішніх опор (люди, місця, робота);

3. Піклування про тіло;

4. Пригадайте, що вас надихає, що дарує радість;

5. Дайте собі відпочинок від новин;

6. Не нехтуйте допомогою психолога;

Ще один рік пройшов і ми впорались. Життя триває, бережіть себе та своїх близьких. Раніше ми також писали, як варто розказувати дітям про війну.