Фахівці Офісу Президента (ОП) та група народних депутатів, яку очолив голова Економічного комітету ВР Дмитро Наталуха, розробили дві рзні концепції так званого «економічного бронювання», яке дозволить підприємствам забронювати працівників в обмін на певну суму податків, сплачених у бюджет.
Що таке економічне бронювання:
Станом на зиму 2024 року в Україні теоретично є 11,1 мільйона чоловіків, які підлягають мобілізації. Саме стільки чоловіків від 25 до 60 років мають реєстраційний номер платника податків, кажучи простіше – ІПН.
Понад мільйон людей, 11% від усієї кількості, уже зараз служать у різних структурах Сил оборони. Здавалося б, залишається дуже широке поле для відносно безболісної мобілізації необхідних 300–400 тисяч осіб. Та насправді ситуація набагато складніша.
Із загальної цифри потенційних мобілізованих слід одразу виключити приблизно 50% людей. Майже 3 мільйони чоловіків залишились на окупованих із 2014 року територіях, приблизно мільйон перебуває за кордоном і ще щонайменше 1,5 мільйона мають різні групи інвалідності.
По суті, реально мобілізувати можна тільки дві категорії людей.
Фото УП
Перша – орієнтовно 2,8 мільйона офіційно працевлаштованих людей і майже 0,6 мільйона активних ФОПів.
Друга категорія – це чоловіки, які перебувають в Україні, однак про яких державі не відомо взагалі нічого, крім ІПН: вони ніде не працюють, не платять податків, не служать у війську тощо. Вони просто є. І їх ціла армія – майже 950 тисяч.
Що пропонують:
Наразі є пропозиція організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок.
Нижня "межа входу", яка дозволить претендувати на економічне бронювання - 30-35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тисяч гривень.
Перевагами цієї моделі є:
- легке адміністрування через податкові органи;
- вихід бізнесу із "сірої" зони (компанії краще буде скористатися простим "білим" механізмом, ніж ризикувати втратою критичних працівників);
- стимулювання ФОПів працювати за трудовими договорами.
Однак ця концепція має і недоліки, зокрема:
- зарплата у розмірі 35 тисяч гривень може бути проблематичною за межами обласних центрів. Тому є ризик, що малі бізнеси на периферії навпаки підуть у тінь, бо не потягнуть такого податкового навантаження;
- усі податки на доходи фізичних осіб, а це приблизно 40% надходжень, підуть у місцеві бюджети, звідки їх забрати на ЗСУ буде досить складно.
Читайте також: Справедливість: за що саме варто боротися
Концепція економічного бронювання, яку розробляє група Дмитра Наталухи, суттєво відрізняється від концепції фахівці ОП і базується на впровадженні нового спеціального квазіподатку, подібного до військового збору.
Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну "бронь", то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень. Аналогічну можливість пропонується надати активним ФОПам.
Ця модель дозволяє в задумі акумулювати всі додаткові гроші як певний спецфонд, який можна витрачати тільки на оборону.
Обидві концепції схожі в оцінках надходжень, які можна буде закумулювати для бюджету. За середньозваженого сценарію, додаткові надходження можуть скласти від 200 до 350 мільярдів гривень за рік.
Фото УП
Аналітики зазначають, що наразі остаточного рішення щодо того, яку концепцію економічного бронювання планують обрати, однак сам механізм буде реалізовано.
Раніше ми писали: ринок праці та бронювання працівників: які нововведення є у законопроєкті про мобілізацію.