Використовуючи європейський досвід, криворіжці частіше обирають двоколісний транспорт. Початківці, екстремали та професійні велосипедисти різного віку заполонили вулиці міста. Однак, чи можна назвати Кривий Ріг зручним для використання двоколісного транспорту? Як розвинена велоспедна інфраструктура міста? Та чому здебільшого місцеві любителі велосипедного спорту змушені прокладати собі шляхи самостійно? Кореспонденти редакції krivbass.city запитал
Ще у далекому 2013 році у Кривому Розі серйозно взялись за «велосипедні плани». Облаштування велопарковок, велодоріжок та навіть велобану – амбітні плани стояли перед ідейними натхненниками. Однак, через 7 років мрій у місті існує всього 2,5 велодоріжки. Для Кривого Рогу проблема велосипедної інфраструктури актуальна, враховуючи відстані та протяжність міста. Дуже зручно їздити родиною на прогулянки та екскурсії, на закупи або тренування. Однак, за відсутності поваги та культури, їздити на велосипеді поряд із іншими учасниками дорожнього руху просто небезпечно.
Це убезпечить всіх учасників руху і розвантажить транспортні шляхи. Досвід європейських міст – прекрасний приклад розвитку інфраструктури, давно слід впроваджувати такі проекти у нас. Мій брат Олексій вже кілька років проживає в Америці, тренується та бере участь у веломарафонах. Його розповіді про організацію велосипедного руху, розвиток інфраструктури та транспорту – привід для білих заздрощів, бо велосипедистам на голівудських пагорбах дуже комфортно та безпечно. Хотілося, щоб і в Україні відбулися зміни на краще у цьому напрямку», - ділиться досвідом чемпіон України з гірського велоспорту Андрій Гриценко.«Облаштування спеціальних велосипедних смуг на дорогах міста – наш біль. Чимало було починань справи, але жодна ідея так і не реалізувалась, на жаль, не втілилась у життя», - розпочинає бесіду Кирило Тохтамиш, співвласник екіпірувального центру Velikan та затятий велосипедист.
«Я точно можу сказати, що в Кривому Розі існує лише одна більш-менш правильно облаштована велосипедна доріжка. Нова дорога на мікрорайоні «Ювілейний» - майже зразковий варіант інфраструктури для користувача велосипедів», - розповідає Денис Дубов, голова ГО Ukrainian Bike Family.
Із однією доріжкою розібрались. А що ж з іншими 1,5? Ті півтори доріжки, що залишились, облаштовані фрагментарно та неправильно. Велосипедисти зазначають, що нова смуга по вул. Волгоградській хоча й виглядає красиво, але зовсім неефективна. Проїзд на доріжці ускладнюється високим парканом поряд, що заважає розганятись, а постійне переривання «з’їздами-в’їздами» зводить нанівець її існування. Інші 0,5 доріжок розділили фрагменти в районі колишнього «КЦРЗ» та у парку ім. Богдана Хмельницького. Про ці елементи велосипедної інфраструктури нічого й говорити.
Так що зі смугою на мкрн. "Ювілейний"? «Щоранку я фотографую автівки криворіжців, що припарковані на велодоріжці. Це вже перейшло у звичку, тому що із ранку у ранок ситуація не змінюється», - розповідає Кирило Тохтамиш. Нажаль, у нашому місті відсутня не лише інфраструктура, а й велосипедна культура. До речі, штраф за парковку на велосипедній смузі передбачений Статтею 122 ч. 1 КУ про адміністративні правопорушення «Невиконання вимог дорожньої розмітки та дорожніх знаків». Розмір штрафу – 255 гривень.
«Навіть якщо я порушу ці правила, то 255 гривень – не така вже і велика сума. Тим паче, що попастись на гарячому доволі складно. Щоб зареєструвати порушення, громадянину необхідно відзняти відео, в якому я особисто заїхав на велосипедну доріжку. І навіть якщо це зробив я, то, наприклад, на мкрн. Ювілейний немає жодного знаку про те, що тут велосипедна смуга», - зізнається автомобіліст Андрій.
Довідково: За даними пресслужби Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг, від початку 2020 року у місті сталась 21 ДТП за участю велосипедиста.
Але хіба ж все так погано тільки у Кривому Розі? «Коли подорожую Україною, я обов’язково звертаю увагу на велоінфраструктуру. Сумно, що навіть у великих прогресивних містах країни ситуація також бажає бути кращою. Найбільш облаштовані у велосипедному сенсі такі міста як Львів, Вінниця та Київ. Більше прикладів на думку не спадає», - говорить Денис. «А от мені запам’ятався Тростянець. Це невеличке містечко на Сумщині. Доріжки тут можуть слугувати прикладом Кривому Рогу. Але ж варто розуміти, що таким «автомобілецентричним» містам як наше найважче пристосуватись до змін. Тим паче, місцеві відстані щодня долати на велосипеді не так вже і просто», - розповідає Кирило.
Тож за відсутності повноцінної інфраструктури криворізьким велосипедистам не доводиться обирати. Пересуватись містом найбільш комфортно можна все ж по автошляхам. Денис Дубов зазначає, що велосипед – повноцінний транспортний засіб, тому водіям двоколісних коней варто серйозно ставитись до правил дорожнього руху. Для пересування міськими просторами слід обирати крайню праву смугу, витримуючи відстань 1 м до бордюру. Така дистанція допоможе велосипедисту вчасно відреагувати на ситуацію та виконати необхідний маневр. Рухаючись разом із авто, обов’язково слід вказувати напрям зміни свого руху. Однак, і тут варто бути обережними: дивіться, чи не рухається прямо позаду вас авто.
А поки про «велосипедний рай» можна тільки мріяти, місцеві не нудьгують. Хлопці-велосипедисти практикують подорожі індустріальними ландшафтами міста довжиною в життя. Всеукраїнський веломарафон «Залізна сотня», який проходить у місті за фінансової підтримки компанії Метінвест, цього року має відсвяткувати ювілей. Над організацією п’ятого марафону вже працює команда UBF. «Звичайно, життя вносить свої корективи у плани. Зараз ми думаємо над тим, як правильно організувати змагання національного масштабу. Звісно, якщо епідемічна ситуація не дозволить провести змагання у вересні або на початку жовтня, «живий» марафон будемо скасовувати. Є варіант провести онлайн-перегони, але усім серцем бажаємо, щоб все сталося офлайн», - ділиться переживаннями Денис Дубов.
Довідково: Веломарафон «Залізна сотня» минулого року став міжнародним. Координатором заходу виступила громадська організація «Криворізька фундація майбутнього». До змагань у індастріал-заїзді долучилось подружжя із Польщі. Загальна кількість учасників заїзду минулого року – майже 800! Наймолодшому учаснику, який проїхав дистанцію 50 км разом із батьками було всього шість років.
Сподіваємось, що колись у нас все ж з’явиться гідна велосипедна інфраструктура, а Кривий Ріг буде прикладом для наслідування іншими містами України!