Свято присвятили тим, хто зберігає та примножує техніку та пластику танцювального мистецтва, навчає цьому майбутніх виконавців.
Любов людства до мистецтва танцю, закладена на генетичному рівні, має широке та багатобічне відтворення, набула багатьох форм та рис, тому стала вимагати фіксації та збереження досвіду для подальшого його удосконалення та розвитку.
Термін “хореографія” увійшов у вжиток в XVIII сторіччі та має грецькі корені. Буквально слово “хореографія” означає “запис танцю, хоровод” та є мистецтвом вигадування та сценічної побудови танцю.
У широкому сенсі хореографія охоплює танцювальне мистецтво, яке сприймають як поєднання двох сфер: мистецтва балету та танцю. Хореограф займається постановкою танцю окремого виконавця або групи. Коротше кажучи, для танцівника він є фактично тренером.
Вважають, що ця професія виникла у Давньому Світі ще у ХІІ сторіччі, коли виникла необхідність навчати танцям придворних дам та кавалерів.