У Всеукраїнський день краєзнавства редакція krivbass.city вирішила нагадати криворіжцям історію заснування Кривого Рогу та теорії щодо виникнення його назви.
28 травня в Україні відзначають професійне свято краєзнавці – науковці, що знають найдрібніші деталі історії рідних міст. Дату обрали не просто так. У цей день 1925 року в Харкові відбулась І Всеукраїнська конференція з краєзнавства, а офіційно святкувати цей День стали лише у 2017 році.
Якщо і говорити на краєзнавчі теми, то тільки про рідне місто – Кривий Ріг. Сьогодні ми вирішили нагадати читачам історію заснування Кривого Рогу та теорії щодо виникнення назви найдовшого міста Європи.
Перша письмова згадка про місто Кривий Ріг віднайдена у «Описі заснованих поштових станцій на річці Інгулець від Кременчука до Херсона», що датована 1775 роком. Саме цей рік і прийнято вважати роком заснування міста. Хоча до сих пір серед істориків і краєзнавців міста точаться суперечки щодо точної дати початку існування Кривого Рогу.
Економічного підйому наше місто зазнало у 1881 році. Це відбулось завдяки початку видобутку залізної руди. Статус повітового містечка Кривий Ріг отримав у 1919 році.
З приводу виникнення назви нашого міста також існує чимало думок. Основними можна вважати дві теорії: одна з них основана на легенді, а інша ґрунтується на конкретних наукових фактах.
Перша теорія. Легенда про козака Рога.
Згідно з цієї легендою, ще за часів панування у степових просторах славетної Січі, при злитті річок Інгульця і Саксагані, оселився старий козак, на прізвисько Ріг. Славний був козак: одні кажуть, що у бою втратив одне око, інші кажуть — що шкутильгав на одну ногу. Так чи інакше, називали його за це «кривим». Гарне було місце у козака: зливалися дві річки і повз це злиття проходив відомий Кизикерменський шлях, яким, власне, козаки і чумакували у Крим по сіль... Тримав козак Ріг на цьому шляху шинок і всякий раз, коли козаки проїжджали повз нього, то вигукували: «Ну що, заїдемо до кривого Рога?» На що відповідали: «Заїдемо, заїдемо! Як же пропустити старого рубаку?» Так з часом і повелось... Згодом тут виник козацький зимівник, назва якого так і залишилась — «Кривий Ріг».
Друга теорія. Від звивин (меандр) ріки Саксагань у нижній течії.
Якщо поглянути на старі карти, на яких зображено урочище «Кривий Ріг», важко не помітити, що Саксагань у цьому місці робить дуже багато звивин русла, крутих заворотів, що характерне для нижніх течій степових річок. Науковці звивини річок називають меандрами. Убачаючи те, що повз ці меандри проходив відомий Кизикерменський шлях, люди, що по ньому проїжджали, обов’язково звертали увагу на це явище, адже великих лісів у цій місцевості не було, і степові простори давали змогу прогледіти місцевість на далеку відстань. Оскільки річка Саксагань у цьому місці вже фактично впадала в ріку Інгулець (а такі місця називали «рогом»), приставку «кривий» урочище цілком могло отримати якраз з причини великої кількості звивин русла, які завжди були на виду.
За матеріалами «Путівника оглядової екскурсії «Кривий Ріг — місто руди і металу».
Вітаємо краєзнавців міста із професійним святом! Бажаємо нових відкриттів та значущих знахідок!