У зв’язку з пандемією COVID-19 усе частіше порушується питання психічного здоров’я. Новий виклик сучасності вкотре довів необхідність охорони здоров’я, зокрема психічного. Розглянемо деякі результати наукових досліджень, що проводилися і проводяться в різних країнах та жваво обговорюються світовою професійною спільнотою. Про це пишуть на сайті Укрінформ.
Зокрема під час пандемії можуть з’явитися симптоми психічних розладів або загостритися вже наявні.
Під час минулих епідемій науковці фіксували у населення депресії, тривоги, посттравматичний стресовий розлад або ПТСР (це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події), панічні атаки, суїцидальні думки та суїцидальні дії.
У ході вивчення впливу епідемії коронавірусу на психічне здоров’я людини, було проаналізовано 19 досліджень, проведених у Китаї, Іспанії, Італії, Ірані, США, Туреччині, Непалі й Данії.
В результаті у людей виявили симптоми: психологічного дистресу (до 38%), тривоги (до 50,9%), депресії (до 48,3%) та ПТСР (до 53,8%).
Фактори ризику, які впливають на появу вищезазначених симптомів:
- жіноча стать;
- вік ≤ 40 років;
- статус безробітного (-ої) або студента (-ки);
- наявність хронічних чи психічних захворювань;
- постійне користування соціальними мережами та перегляд новин щодо коронавірусу.
При цьому люди під час епідемії найбільше схильні відчувати наступні страхи:
- захворіти і померти;
- відвідувати заклади охорони здоров’я;
- неможливості працювати під час ізоляції;
- перебування на карантині;
- втрати близьких чи розлуки з близькими;
- повторення досвіду, вже пережитого під час епідемії.
- Крім того, людину не залишає відчуття безпорадності, нудьги, самотності й депресії через ізоляцію.
Після перебування на карантині може виникнути стрес, з’явитися дратівливість, безсоння, ознаки депресії та посттравматичного розладу. Проте головним чином на появу стресу впливає тривалість карантину.
Важливим для стану психічного здоров’я виявилася соціальна складова. Так, наприклад, психічне здоров’я людей старшого віку було краще, ніж у інших. Можливо тому, що ми намагаємося приділити більше уваги близьким літнього віку, показати їм, що ми не байдужі до їхніх проблем, що вони нам потрібні й як ми тепло до них ставимося.
Натомість у дітей, які відчувають себе самотніми, частіше проявляється тривога та депресія. У них можуть спостерігатися апатія, труднощі з концентрацією уваги, порушення сну тощо.
Крім того, під час пандемії збільшився рівень сімейного насильства та ризик суїциду. Наявність вдома зброї підштовхує молодих людей до вчинення самогубства.
Також читайте: Вплив COVID-19 на серцево-судинну систему: роз’яснення МОЗ