"Розмальовані стіни, розбиті вікна, пошкоджені зупинки громадського транспорту та підземні переходи, зламані лавки у парку, понівечені ліфти, зіпсовані фасади будівель, зігнуті дорожні знаки – це не забава, а свідомі умисні діяння наших громадян", - зазначає старший інспектор відділення зв’язків з громадськістю полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг Руслан Меткий.
Щодня ми бачимо прояви хуліганства на території міста. Давайте собі зізнаємося, у нас виникають негативні емоції, коли ми бачимо компанію юнаків та дівчат, які слухають пісні непристойного змісту, ведуть себе зухвало, гучно спілкуються між собою, застосовуючи в розмові непристойні слова. Ми проходимо повз них і нарікаємо про їх погане виховання, думаючи про себе – «це малолітні хулігани». Або коли мати йде парком зі своєю дитиною, а там, п’яний чоловік справляє свої природні потреби під ялинкою. Ситуації різні, їх перелік не є вичерпним, але всі зазначені протиправні діяння посягають на громадський порядок. Що ми знаємо про хуліганство?
Воно буває двох видів:
1. Дрібне хуліганство, як правопорушення, тобто незначне протиправне діяння.
2. Хуліганство, як злочин, тобто суспільно небезпечне діяння.
Розберемо кожне окремо.
Відповідно до статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дрібне хуліганство – це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Начебто все зрозуміло, але що мається на увазі «інші подібні дії». Під цим формулюванням розуміється:
- Насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком.
- Безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів’я по телефону.
- Співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей.
- Вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів.
- Гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час.
- Публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях.
- Поява у громадському місці в оголеному вигляді.
- Самовільне без потреби зупинення комунального транспорту.
- Нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту.
- Неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків.
- Грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них.
- Знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах.
- Зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів.
- Умисна (бешкетництво) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Відповідно до статті 296 Кримінального кодексу України, хуліганство – це грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Неповага до суспільства – це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для свідків його дій.
Особлива зухвалість та винятковий цинізм – це хуліганські дії, які супроводжуються демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності (публічне оголення і демонстрування статевих органів, публічне вчинення добровільного статевого акту, готування їжі на меморіалі пам’яті загиблих воїнів та інших людей які проявили героїзм і відвагу, непристойні танці на місцях поховання), знущанням над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані.
Тому, шановні батьки, не залишайте без уваги негативні вчинки своїх дітей, проводьте з ними відповідну роз’яснювальну роботу. Адже в період карантину діти схильні вчиняти необдумані вчинки.
Інші блоги шкільного поліцейського: Що робити вчителю, над яким знущаються учні.