7 січня патрульні відсвяткували Різдво разом з маленькими мешканцями міста. Діти й дорослі вишукувалися у чергу і з нетерпінням чекали можливості побувати та покататися у справжньому поліцейському авто. Сигналити, говорити у гучномовець, вмикати сирену й просто зробити фото хотіли усі: й ті хто, ще тільки навчилися ходити; й ті, хто вже обирають собі майбутню професію. Про це розповіла начальниця відділення зв’язків з громадськістю полку патрульної поліції Юлія Цуркаленко.


Однак, були й ті хто так хотів, але підходячи ближче, боявся. Від їх батьків ми чули: «Будеш погано поводитися, вони тебе заберуть від мами», «Кричи-кричи! Зараз поліцейські посадять тебе у багажних свого авто».


   


Фото Полку патрульної поліції Кривого Рогу


СТРАХИ! Саме таким чином батьки можуть породити у своїх дітей страхи. Ненавмисно, просто їх так виховували, бо так простіше.

Дитячі страхи й тривоги часто спричиняються діями батьків. Гадаєте, це не про вас? Тоді задумайтесь:

- Як часто ви говорите своїй дитині «Не біжи – впадеш», «Будеш пити холодне – захворієш», «Не ляжеш спати – прийде вовк чи баба яга і забере тебе», «Будеш погано поводитися – забере поліція», «Не будеш їсти – не виростеш»?

- Караєте дитину мовчанням, коли гніваєтесь? Не спілкуєтесь з дитиною, маніпулюючи почуттям провини?

- Часто кричите на свою дитину, або дитина стає свідком ваших гамірких сімейних конфліктів?


Як виявити, які страхи є в вашої дитини?


Запропонуйте намалювати їй два будиночки, в яких будуть мешкати страхи - червоний (не страшні), чорний (страшні та дуже страшні). Та нехай поселить там страхи: темряви, пожежі, смерті, смерті мами та тата, плавати на глибині, залишатися на самоті, чужих людей, покарання, вогню, тварин (собак, бджіл, павуків, змій та ін.), вигаданих персонажів (баби-яги, кощія, динозавра), болю, лікарів, поліцейських, літати, закритих приміщень. Цей тест допоможе батькам зрозуміти, чого саме бояться їх діти.


Що з цим робити?

  • По-перше, не намагайтеся переконати дитину в тому, що це не страшно. Вона просто вас не зрозуміє, бо її дійсно це лякає.
  • По-друге, ніколи не смійтеся над страхами своєї дитини. Сварити малого за страхи неприпустимо.


Пам’ятайте, що страхи можна подолати, інколи самостійно, підтримуючи дитину, інколи за допомогою спеціалістів. Однак, почати потрібно з того, щоб слідкувати за тим, що ви їй говорите.


Ну, а що стосується страху до поліції. Батьки, довіра до поліції потрібна вашій дитини, щоб якщо хтось її образить, вона не боялася говорити. Для того, щоб коли вона загубилася, то не ховалася від поліцейських, які її шукають та хочуть допомогти. Довіри до поліції дуже потрібна дитині: вона повинна знати, що є ті, хто їй допоможе, хто не осудить і не буде карати.


Безпека дитини - це найважливіше і про неї повинні дбати ми - дорослі. Дбати й думати, коли щось робимо і говоримо!


Інші блоги шкільного поліцейського: Що повинні знати батьки про “правило нижньої білизни”?