Останніми роками Кривий Ріг все більше відкритий до співпраці. Особливо, якщо це партнери іноземні. На запрошення «Криворізької фундації майбутнього» до нас приїхав КШИШТОФ ЛОНТКА - директор департаменту неінвестиційних проектів адміністрації польського міста Люблін. Криворіжців польський чиновник приїхав навчати грантовому менеджменту в рамках програми «Школа муніципального лідерства». В перерві між лекціями нам вдалось поспілкуватись з ним особисто.

 КОРОТКА ДОВІДКА: Кшиштоф Лонтка – магістр менеджменту та маркетингу, завершив Університет Марії Кюрі-Склодовскої в Любліні. З 1996 року протягом 10 років журналіст Люблінских ЗМІ. З 2006 року працює в люблінській мерії, раніше на посаді Секретаря міста, а в сьогодення – директор Управління неінвестиційних проектів, відповідальний за залучення та розподіл зовнішніх коштів, в основному європейських, призначених на фінансування неінфраструктурних проектів. Постійний експерт багатьох громадських організацій. Автор або співавтор багатьох стратегій розвитку місцевих громад та підприємств.

 Перший грантовий проект залучив, коли ще був студентом

 -Кшиштофе, розкажіть, чому почали займатись саме грантовими проектами? І як потрапили в міськраду?

 «Я перший грант залучив для університету ще як був студентом, це було 12 тисяч євро на освіту економічну. Я був лідером студентського самоврядування і мріяв про те, щоб розповідати людям доступною мовою про економічні справи. І два роки поспіль ми мали грантовий проект в спілці студентській, перераховували цей грант через університет і створювали цікаві такі медійні матеріали. Мріяв бути політиком, але мені казали, що це нецікаво. Коли потрапив в міську раду, отримав посаду керуючого справами, мені дали нагляд над деякими проектами і я до сьогодні відповідальний за ці проекти, в тому числі грантові проекти, але не інфраструктурні, моя команда не ремонтує асфальту, не ремонтує будинків, ми працюємо з менталітетом, ми стараємося, щоб люди розуміли більше, краще, щоб були ефективніші, щоб екологія розвивалась, щоб була енергоефективність, щоб освіта в наших школах була реально потрібна для ринку праці. Це є проекти, на які ми, як команда, залучаємо кошти і як члени Євросоюзу ми маємо цих грантів дуже багато»

-Ви сьогодні приїхали навчати студентів «Школи муніципального лідерства». Як вважаєте, потрібна містам така ініціатива?

 «Я сам колись був учасником таких шкіл лідерства, тридцять людей кращих обирають в Польщі щорічно по двоє на регіон. Я не забуду, як мав там професійне навчання, там це два тижні поспіль було. Кожна така навчальна програма, яка є досить серйозна, з різними тренінгами серйозними, вона дає реальні навички і пізніше ти можеш повернутись до своєї організації, до будинку культури, школи, громадської спілки і вже розуміти з яким підходом ми могли би поміняти свій підхід до комунікацій з людьми, до комунікації з цілими аудиторіями наших проектів, щоб це було ефективніше і вам треба довіряти, що це запрацює»

 -Чому саме хочете навчити майбутніх криворізьких лідерів?

 «Все що стосується грантів, від початку до кінця, що важливе є в управлінні проектами, як це працює по різних рівнях управління менеджменту. Будемо розбиратися в рамках воркшопу по інструкціях грантодавців, будемо говорити по заявках грантових, заповнювати бюджети, вписувати думки в матрицю проекту. Наполовину теорія, наполовину-практика. Залишимо групу 22 людини, які здаватимуть іспит, серйозний іспит, і потім вони отримають сертифікат»

 Деякі грантові проекти ми втілюємо від одного до чотирьох років

 -Кшиштофе, як довго може тривати втілення проекту в життя?

 «У мене найкоротший проект від думки до розрахунку - це рік, часом буває так, що чотири роки. Це досить довгострокові процеси. Часом грантодавець міжнародний, єврокомісія розказує, що є конкурс від 3 до 6 місяців на написання заявки грантової, рік на оцінку, пів року на підписання угоди, два роки на реалізацію, рік на звітність і перерахунки останні, чотири-п’ять років може бути від думки до розрахунків. Тому грантовий менеджмент має відбуватись в організаціях, які стабільні фінансово, стратегічно, які мають ресурси, які можуть утримати і цього проектного менеджера чи самих себе. Грант не є ціллю самому собі, грант має доповнити наші можливості фінансові, які ми можливо не маємо на все»

 -Про які суми грантів може йти мова?

 «В Європі ми маємо такий принцип, що проекти розвитку фінансуються через гранти і сама Польща має на 7 років 100 мільярдів євро на гранти, можете собі уявити, як це багато. Але і десятки мільйонів по грантових проектах вже потрапили на українську територію, хоча б на рівні муніципалітетів чи сільських рад. Цей досвід є, він найпотужніший в західній Україні, а Кривий Ріг, Дніпро чи Суми також вже можуть поволі брати участь в грантових конкурсах, часом це якийсь дешевий кредит чи проект підтримки по навчаннях»

 Грантові проекти покращують процеси життя людей

 -Чи реально поєднувати грантову діяльність і основну роботу?

 «У Польщі є спеціалісти грантової діяльності, які заробляють тільки на грантовому менеджменті і вони професійно цим займаються, найчастіше вони 2-5 проектів комерційно провадять паралельно. Правильний підхід, щоб бути грантовим менеджером в організації, в якій ми відчуваємо чому ми тут, яка є місія цієї організації, які цілі хочемо вирішити, щоб не бути спрямованим просто на кошти, просто на грант, просто на заробіток, а бути таким грантовим менеджером, який це робить для розвитку свого середовища. Це дуже важливо, я би підтримував таку модель»

 Залучення мешканців - справа принципова

 -Що основне в грантовому проекті?

«Не має значення що є проектом, має значення, щоб ми постійно були активно в діалозі з громадськістю і постійно їх питали що є сьогодні актуально тому, що як вони нам розказали пів року тому, що актуально було щось інше це не значить, що сьогодні ще це є актуальне, бо світ швидко міняється. Дуже часто ми не долучаємо громаду. Я сам маю багато таких проектів, які я до кінця не знаю чи потрібні вони громаді, але я залучав на них кошти і ефективно їх витрачав, я робив це згідно з законами, але це не факт, що вони корисні. Треба навчати, що як проектні менеджери, директори своїх позаурядових організацій чи керівники міської ради постійно щоденно думати, що громада реально хоче»

 -Чи трапляються «непрозорі» грантові схеми, на яких можуть збагачуватись окремі люди?

 «Чиновники високі, які не робили успішних проектів грантових вони так думають, що це такі кошти, які одразу можна украсти, ніхто не буде думати про них, бо вони ззовні. Але все це навпаки, набагато складніше украсти грантові кошти тому, що дуже часто є так, що ти фінансуєш, закладаєш свої кошти, маєш понести реальні витрати, ці витрати мають бути на реальні заходи і пізніше грантодавець тобі повертає це. Але також в умовах є те, що це реалізовано згідно з інструкціями, які грантодавець дав. Як ми щось поплутали, були непрозорі, зробили не все, що обіцяли з кожної такої ситуації може бути те, що грантодавець скаже ні, я не відшкодую вам цих коштів. І це вже не буде ні користі фінансової, ні корупції, крім витрат і неефективного управління проектом»

 -Чи з роками стає більше в Україні грантових проектів?

 «Є статистика, що міжнародна технічна допомога, яка спрямована на зміни в Україні вона не використана, тобто немає людей, немає розуміння, як користуватись цією допомогою, або це може бути неякісно. Є потреба змін в Україні, треба ефективності, треба, щоб ці проекти були використані для громад в українських містах чи селах. Це є така специфіка, якої в Україні просто немає, хтось хто пройшов цей шлях і має досвід нам треба зараз полякам чи таким людям з досвідом, як я, приїжджати тут розповідати. Найгірше те, що я можу теоретично  вас навчати цьому, але люди, які тут присутні, зрозумієте це після свого першого, другого чи  тридцятого проекту. Тільки практика нас навчає, треба написати першу заявку, треба зробити перший грант, зрозуміти чи ми правильно і успішно чи ні управляли проектом, розрахувати кошти і в цей час ми починаємо бути проектними менеджерами, не після тренінгу, тільки після практики»

-Чи можна покращити життя в окремому місті лише завдяки грантовим проектам?

 «Треба через експорт товарів і економічний розвиток підтримувати, підвищувати економіку і мати більше коштів в бюджеті міста і держави це є ціль основна, як будуть ще гранти-це також добре, але не треба тільки на гранти орієнтуватись. Це лише як додаткові кошти»

 Кривому Рогу потрібні проекти з медицини, транспорту та екології

 -Ви розповідали, що вже десять разів були у Кривому Розі. Як вважаєте, які грантові проекти актуальні для цього міста?

 «Проекти відповідають на проблеми, або потреби, що маєте. Місто, яке розтягнене на 100 кілометрів, то немає питань, що транспорт комунальний і громадський він має ефективно працювати і тут в цей транспорт стратегічно потрібно вкладати потужні кошти. Друге питання - це по екології, Кривий Ріг є одним із найменш екологічних міст України, показник захворювань потужний. Я про такі справи не розмовляю на офіційних зустрічах, але я знаю мого партнера місто Кривий Ріг і розумію, які тут свої недоліки і своя специфіка. Я думаю, що транспорт, медицина, екологія - це є такі дуже пріорітетні сфери проектної діяльності в Кривому Розі»

 Такого інноваційного ЦНАПу, як у Кривому Розі, я не бачив ніде

 -Ви мали зустріч з мером Кривого Рогу Юрієм Вілкулом. Про що розмовляли і що вразило в місті?

«В рамках Дня Європи, як я ходив з Юрієм Вілкулом по різних локаціям, підходили люди, бачили, що я з Польщі, розказували що вони роблять, що їм би було цікаво в співпраці з Польщею, з Любліном і чи мені це було би цікаво. Криворіжці активні. Але вам треба ще трошки поїздити по світу, відкритись мобільно, транспортно. Є такий принцип, що все розуміємо в порівнянні і як не побачимо, не поїдемо в Європу, Білорусь, Польщу, Іспанію не побачимо як де люди живуть не буде розуміння і не буде бажання щось змінювати. Треба задавати собі питання і вертаємось в цей час до стратегічного управління чи містами, чи державами на процес глобалізації. В економіці є такий процес, який називається два плюс два - це п’ять, не чотири, а п’ять, бо якщо об’єднуються дві бізнес-компанії, вони разом створюють ще кращу компанію, ніж дві були окремо, бо знають ефективність своєї діяльності і тут є так само: як держава з іншою державою працює вони мають свої якісь таланти, переваги і вони як це об’єднують, то є сильніші. Як міста починають працювати між собою, організації, вони від себе навчаються і цей друг, який сьогодні може має більше недоліків, але він робить це з нуля і з досвідом колег, він зробить це краще, ніж ми це робили. Я робив 13 років тому ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг-авт.) у Любліні, пізніше побачив в Рівному, як зробили в три рази кращий ЦНАП від нашого, пізніше заїхав в Харків побачив, який там ЦНАП, а на День Європи приїхав в Кривий Ріг і побачив мобільний ЦНАП і я сказав от тут Європа, бо я мобільного ЦНАПа в Європі не бачив. Також я можу вам сказати, що ваш День Європи найкращий День Європи, який я бачив в житті в Україні, а це означає, що не у Львові, Луцьку, західній Україні, тільки в Кривому Розі маєте потужний успіх з цим заходом і це також нас надихає. Ми про це розповідаємо в Польщі, це надихає інших людей, що сюди можна приїхати, працювати, спільно управляти проектами.»