Напишу про законопроект "Про ЖКП" і компроміси, так як все рано чи пізно доведеться про це говорити. Ті, хто слідкує за подіями, звісно, задають логічне запитання, чому його не було в "енергоефективному списку".
У команди КМДА (яка не просто тісно пов"язана з УДАРом, я й формує у даному випадку позицію фракції), було кілька неврахованих зауважень (справді хороших і правильних) - щодо повноважень ОМС, відповідальності управителя та запобігання організації "фейкових" рішень від імені співвласників забудовником. І одне зауваження - концептуальне. Мова іде про будинки, які самостійно не визначилися з формою управління. Пропозиція полягає у тому, що місто ЗОБОВ"ЯЗАНЕ проводити конкурс на визначення управителя лише у випадку, коли самі співвласники звернуться до міста з таким проханням. Тобто, для інших "безвідповідальних" будинків управителями стають колишні ЖЕКИ. Нагадаю, що управителя, призначеного містом, співвласники мають право змінити у будь-який час без будь-який підстав просто попередивши за два місяці. Така позиція була підтримана робочою групою у вівторок, а в середу її погодив профільний комітет ВРУ з питань ЖКГ.
Тепер основне питання - чи не ламає така позиція всю конструкцію реформи? Нагадаю, що реформа полягає у тому, щоби стимулювати створення ринку управителів (не "перефарбованих" ЖЕКів, а реального бізнесу). Перший крок назад був зроблений під час затвердження Мінрегіоном положення про порядок проведення конкурсу, у якому сказано, що місто самостійно визначає, як формувати "лоти" - проводити конкурс для кожного конкретного будинку чи для групи будинків. Наша команда до останнього билася з Мінрегіоном, відстоюючи позицію, що конкурс потрібно проводити ВИКЛЮЧНО для кожного будинку (щоб управителі змагалися за кожен будинок, визначаючи реальну ціну його управління). Але Мінрегіон не послухав. На останній зустрічі перед підписанням Віце-прем"єр Геннадій Зубко сказав, що хай місто самостійно приймає рішення, як йому проводити конкурси і бере на себе відповідальність.
Проводити конкурси лише для будинків, які хочуть - це ще один крок назад.
З іншого боку, у співвласників з"явиться більше мотивації брати владу у свої руки і або створювати ОСББ (що ми абсолютно заохочуємо, але не можемо заставити), або обирати управителя більшістю без ОСББ. Чим більше організованих співвласників (попит) - тим швидше з"явиться природним способом (а не стимульованим) пропозиція.
На жаль, ринок управителів (справжніх, а не близьких бо мера чи забудовника) формується дуже повільно. І значна причина цього - ситуація з пільгами і субсидіями. Я б"юся, як риба, об лід, пояснюючи, чому потрібно першочергово зробити монетизацію витрат на управління (0,6 млрд. грн), а всі роблять вигляд, що не чують. До речі, це не моя ідея, а Геннадій Зубко, який чомусь публічно про неї не говорить. Тобто, без економічних чинників я не вірю в реальний ринок послуг з управління багатоквартирними будинками (звісно, винятки вже є сьогодні). Тобто, конкурси, які мали бути проведені ще 1 липня 2016 року, навіть сьогодні (якщо закон буде прийнятий), будуть не зовсім справжніми. В сенсі, що реальних управителів буде мало - за окремими винятками, все ті ж "пофарбовані" ЖЕКи чи УКашки "імені забудовників". Зважаючи на ці обставини, вважаю, що правка від Києва-УДАРУ є не настільки критичною, щоб "поховати законопроект" (а "поховати" його хоче стільки людей, що не передати).
Що важливо? Можна було втіхаря комітетом змінити текст за день до голосування і винести його у четвер в зал. Це вже дуже знайомий сценарій. Цього не було зроблено. Фінальний текст буде оприлюднено на офіційному сайті, у народних депутатів і у всіх буде можливість, щоб з ним ознайомитися, а у липні планується розгляд в залі.
Я думаю, що важливе будь-яке рішення залу. Реформу не можна зупиняти. Є різні сценарії подальшого руху. Але у будь-якому випадку реформа проходитиме не так швидко, як нам усім хотілося на початку шляху.
Коментарі вітаються.