10 березня в Україні святкують День Державного гімну. Віряни вшановують пам'ять священнослужителя Тарасія, архієпископа Царгородського, у світі - Всесвітній день економіки. 


Історія створення українського славня

Саме 10 березня 1865 року в польському Перемишлі вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Історія створення українського гімну сягає осені 1862 року, коли український етнограф, фольклорист та поет Павло Платонович Чубинський написав вірш “Ще не вмерла Україна”, якому у майбутньому став національним, а згодом і державним гімном українського народу.

У 1917—1920 роках “Ще не вмерла Україна” став одним з державних гімнів Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.  Також, “Ще не вмерла Україна” Чубинського і Вербицького наряду з “Вічним революціонером” Франка та Лисенка, у виконанні хору Стеценка, лунали під час проголошення Акту Злуки у 1919 році. А в 1939 році “Ще не вмерла Україна” затверджений гімном Карпатської України.

15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного гімну. Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про Державний Гімн України”, котрий запропонував тодішній президент Леонід Кучма. Законопроєктом пропонувалося затвердити як Державний Гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспівом пісні Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна”. Президент запропонував змінити звучання першої строфи гімну на “Ще не вмерла України і слава, і воля”.

За часів Радянського Союзу варіант гімну “Ще не вмерла Україна” був відкинутий. Тоді 1949 по 1991 роки гімном Української РСР став варіант “Живи Україно, прекрасна і сильна” на слова Павла Тичини.

Сьогодні існує багато версій аранжування гімну України. Наші артисти виконують український славень на сцені, на футбольному полі і у гарячих точках – у Бахмуті, у Херсоні, в Харкові і у Києві. Від початку повномасштабної війни гімн України співають по всьому світу, а у ці дні він є символом свободи і демократії на вулицях Тбілісі і Батумі в Грузії.

Прикмети 10 березня

  • Якщо хороша погода — літо буде теплим.
  • Падає сніг із дощем — негода ще затримається.
  • На вулицях багато ворон — до потепління.
  • Почути грім — до поганої погоди.

Що завтра не можна робити

Церква не дозволяє цього дня лаятися, сваритися, лихословити. Також забороняється займатися садівництвом чи піддаватися шкідливим звичкам. Не варто давати і брати гроші в борг. Не тримайте вдома поламані речі, краще цього дня їх позбутися.

Що можна робити завтра

В народі цей день називали "Тарас Безсонний", намагалися не засинати до заходу сонця, щоб не накликати на себе біду. Також молилися святителю про здоров'я, вірили, що він може захистити від лихоманки.

У п'ятницю, 10 березня, іменини відзначають власники таких імен: Тарас, Регіна, Євген, Антон, Маркел, Федір та Маркело.