11 липня християни України відзначають День святої рівноапостольної великої княгині Ольги.
День Святої Ольги – сягає корінням в глибини прадавньої історії та духовного життя. Це день, коли ми згадуємо видатну жінку-правительку, мудру володарку, яка залишила непересічний слід у розвитку Київської Русі. Її правління в часи, коли влада була переважно чоловічою прерогативою, свідчить про її беззаперечні лідерські якості. Ольга змогла не лише зберегти, але й зміцнити державу, забезпечити її процвітання та захистити інтереси свого народу. Її рішення прийняти християнство було не лише особистим вибором, але й стратегічним кроком, який відкрив для Київської Русі нові можливості розвитку та інтеграції в європейську спільноту.
Читайте також: Коли співчуття шкодить нам — психологи розповіли про темну сторону емпатії
Фото з відкритих джерел
Історія великої княгині Ольги
Як відомо, підвалини державного й церковного життя на нашій землі були закладені в Києві. Давній літопис 862 року розповідає, як до Києва прийшли два варяги, Аскольд і Дір, і заволоділи містом та землею полян. Аскольд і Дір княжили в Києві двадцять років (862-882), Князь Ігор княжив в 912-945 роки, а велика княгиня Ольга вступила на престол Давньоруської держави після трагічної загибелі свого чоловіка, великого князя Київського Ігоря Рюриковича. Її правління тривало сімнадцять літ — з 945 по 962 роки. Трагічна загибель Ігоря від рук племені древлян, яких князь обкладав непомірною даниною, переказують, сильно вплинула на її характер. З убивцями свого чоловіка вона розправилася холоднокровно, перебивши древлянську знать і знищивши багато простих людей. Після цього ніхто вже не посмів би підняти на Ольгу руку, і вона через малолітство сина Святослава стала одноосібною правителькою Новгородських, Псковських і Київських земель.
Навіть коли Святослав виріс, влада практично залишалася в її руках, оскільки пристрастю сина була війна, а державою керувала його мати. Ольга провела потужну адміністративну реформу, виробила схему оподаткування, почала активне кам’яне будівництво, що до того було нечуваним на Русі. Попри свою жорстокість, в народній пам’яті княгиня залишилася не стільки як правителька, а саме як християнка – перша серед Рюриковичів.
Велика княгиня Ольга увійшла в історію як одна з творців руської державності. Ввела централізоване державне управління за допомогою системи «погостів» — фінансово-адміністративних та судових центрів, які стали міцною опорою князівської влади в віддалених від Києва землях. Після прийняття Хрещення Ольга звеліла будувати по погостах храми. Уже за святого Володимира погост і храм сприймаються як єдине ціле. (Наразі слово “погост” означає “цвинтар”, але це пізніше значення слова).
Завдяки великій княгині значно зросла оборонна міць Русі. При ній навколо міст зводять міцні мури. Київ часів великої княгині був центром тяжіння для іноземних купців, ріс завдяки кам’яним будівлям, як, наприклад, міський палац Ольги. Його фундамент і залишки стін археологи знайшли в 1970-х роках.
Фото з відкритих джерел
Прийняття християнства
Ольга стала першим правителем Київської Русі, який прийняв християнську віру. Після її хрещення князівська дружина і весь народ залишалися язичниками, навіть її син, великий князь Київський Святослав Ігорович, не був християнином. Світська історіографія вважає, що Хрещення було для Ольги політичним кроком, який дозволив їй зайняти вигідне положення серед візантійської еліти. Проте, уважний аналіз житія і літописних згадок показує, що це не зовсім так. Ми не знаємо точно, де і коли хрестилася руська правителька, але джерела кажуть, що її положення у візантійському суспільстві після прийняття Хрещення було не таким вже й високим, і воно явно не відповідало її амбіціям. Отже, Ольгою можливо рухала не політика, а віра.
Як розповідає “Повість минулих літ”, Ольга хрестилася в 957 році в столиці Візантії – Константинополі. Вона відправилася туди, доручивши Київ синові Святославу, який на той час підріс і міг управляти державою. У Царгороді імператор Костянтин VII Багрянородний і патріарх Константинопольський Феофілакт хрестили руську княгиню особисто: "І було названо їй в хрещенні ім’я Олена, як і древньої цариці-матері імператора Костянтина I". Патріарх звернувся до Ольги словами: "Благословенна ти між жонами руськими, бо залишила темряву і полюбила Світло. Благословлять тебе руські люди у всіх прийдешніх поколіннях, від онуків і правнуків до найвіддаленіших нащадків твоїх".
Проте деякі історики сумніваються, що княгиня Ольга охрестилася в Царгороді, посилаючись на книгу того ж таки царя Костянтина VII Порфирородного, який в ній описував усі звичаї і церемонії візантійського двору. Він описав, як 957 року урочисто приймав княгиню Ольгу, але там нічого не сказано про те, що її хрестили. Навпаки, цар Костянтин описав прибуття княгині Ольги, як уже охрещеної, разом із священиком Григорієм. Церковний історик та архієпископ Іларіон Огієнко твердить, що княгиня Ольга прийняла хрещення 954 року на Русі. Він пояснив це тим, що Ольга хотіла вже до зустрічі з Костянтином бути християнкою, щоб нарівні говорити з ним.
Фото з відкритих джерел
Після хрещення
Після святого Хрещення Ольга прожила трохи більш як десять років. Вона померла в 969 році і була похована за християнським обрядом. Її онук, святий рівноапостольний Володимир, хреститель землі Руської, переніс її мощі в знамениту Десятинну церкву Успіння Пресвятої Богородиці, перший кам’яний храм Давньоруської держави. Тоді ж, в період правління святого Володимира, Ольгу стали почитати як святу. День пам’яті святої Ольги (в хрещенні Олени) відзначали 11 липня. .
День святої княгині Ольги
День ангела Ольги відзначають шість разів на рік. Однак 11 липня відзначається саме День пам'яті святої рівноапостольної княгині Ольги, яку канонізували в 1547 році. Її почали вшановувати як святу ще раніше, під час правління її онука, Святого Володимира.
Фото з відкритих джерел
День святої княгині Ольги - Цікаві факти
- Загадкове походження: Суперечки про походження великої княгині точаться досі. Деякі вважають, що вона має варязьке коріння, а дослідники з Болгарії запевняють, що Ольга народилася не в Пскові, а в болгарському містечку Плиска.
- Знайомство з Ігорем: Познайомились вони, ніби то, під час переправи через річку - Ольга була в чоловічому одязі, як перевізник. Ігор зробив нескромну пропозицію юній Ользі, але зазнав фіаско. Згодом вони все ж одружилися.
- Легенди про розум та помсту: Відомі численні легенди про гострий розум Ольги та її помсту древлянам після вбивства її чоловіка Ігоря.
- Рекорд миру: Після придушення древлян княгиня Ольга близько 20 років правила без воєн.
- Перша християнка: Ольга була першою руською княгинею, яка прийняла християнство.
- Жінки при владі: До княгині Ольги жінки не правили на Русі, а після неї в Україні жінки до влади вже не приходили.
- Авторитет серед світових лідерів: Ольгу поважали за її мудре керівництво, прийняття християнства та зміцнення становища Київської Русі.
- Княгиня-реформаторка: Вона встановила нові види оподаткування, розділила особистий та державний бюджети і регламентувала дії княжих дружинників та суддів на місцях.
- Оборона Києва: Ольга очолила оборону Києва, коли на столицю набігли печеніги.
- Бабуся, яка змінила історію: Її онук Володимир хрестив Київську Русь.
- Свята рівноапостольна: Ольгу визнали святою рівноапостольною в 1547 році. Такої честі удостоєні лише п’ять жінок, серед яких — Марія Магдалина.
- Покровителька вдів та навернених християн: Ольгу вважають покровителькою вдів і навернених християн.
У сучасному контексті сьогодні, як і тисячу років тому, Україна потребує сильних лідерів, здатних приймати складні рішення та вести країну до перемоги. Приклад княгині Ольги надихає нас на боротьбу за свободу та гідність, нагадуючи, що навіть у найскладніші часи ми можемо знайти в собі силу та мудрість для подолання будь-яких перешкод.
Раніше ми писали, коли тепер святкувати День хрещення Київської Русі-України та вшановувати рівноапостольного князя Володимира Великого нові дати - церковний календар на липень.