Фото з відкритих джерел

День Української Державності вперше відзначають 15 липня, в день Хрещення Київської Русі-України, на честь князя Володимира Великого. Це зовсім юне свято, але сьогодні воно має особливе значення. Повномасштабна війна з Росією змусила нас по-новому усвідомити важливість нашої державності. Тепер це питання не лише історії, а й самого існування країни, існування надії на щасливе майбутнє наших дітей, прагнення до свободи та миру серед інших вільних народів Європи.

Що таке День Української Державності?

День Української Державності заснований для того, аби підкреслити багатовікову історію українського державотворення її тяглість та протистояти російській шаленний дезінформації про нібито тотожність походження українського і російського народів.

Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва, та діяльність князя Володимира, який у 988 році прийняв християнство як державну релігію. Це рішення стало важливим кроком для України, вплинувши на подальший розвиток культури, освіти та писемності. Давня Русь стала частинкою загальноєвропейського культурного і релігійного простору. Її державні традиції продовжили Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка та інші державні утворення, включаючи сучасну Україну.

Читайте також: День святої рівноапостольної великої княгині Ольги: нова-стара дата і тисячолітні звичаї свята


Фото з відкритих джерел

Основна ідея свята – спадкоємність державотворчих традицій України від Русі до сучасності

Україна успадкувала від різних періодів історії такі засадничі ознаки держави:

Від Русі:

  • Цивілізаційний вибір: прийняття християнства у 988 році.
  • Тризуб: родовий знак Рюриковичів, що став державним гербом сучасної України.
  • Київ: столиця, політичний і культурний центр українських земель понад тисячу років.
  • Гривня: назва грошової одиниці нашої країни.
  • Назва "Україна": вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році.

Від Галицько-Волинської держави:

  • Синьо-жовті барви прапора: походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства.

Від Великого Князівства Литовського:

  • Європейська традиція міського самоврядування: магдебурзьке право.
  • Пересопницьке Євангеліє: видатна рукописна пам’ятка, на якій складають присягу президенти України.

Від козацької доби:

  • Військові традиції: основа збройних сил УНР та пізнішого визвольного руху.
    • Конституціоналізм: одна із перших європейських конституцій укладена Пилипом Орликом у 1710 році.

Від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського):

  • Перший парламент: Центральна Рада, створена у березні 1917 року.
  • Перший уряд: Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917 року.
  • Державні символи: герб, гімн “Ще не вмерла Україна”, прапор.
  • Соборність: об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі.
  • Українська Академія Наук: заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року.

Від Української Радянської Соціалістичної Республіки:

  • Статус засновника Організації об'єднаних націй.
  • Адміністративно-територіальний устрій.


Фото з відкритих джерел

Етапи державотворення

  • Київська Русь та Володимир Великий: заклали фундамент держави з європейським вектором розвитку культурно-релігійного простору. Цей розвиток продовжували:
  • Галицько-Волинське князівство: після занепаду Київської Русі, стало наступником державних традицій, зберігаючи культурний і політичний зв'язок з Європою.
  • Козацька держава: формувала республіканські традиції, зміцнювала військову потугу та впливала на формування української ідентичності.
  • Українська Народна Республіка: заклала основи сучасної демократичної держави в буремні роки початку ХХ століття.
  • Західноукраїнська Народна Республіка: важливий етап у боротьбі за незалежність та єдність українських земель.
  • Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського: внесла свій вклад у державне будівництво та культурний розвиток.
  • Карпатська Україна: ще один важливий етап у відстоюванні незалежності.
  • Сучасна незалежна Україна: продовжує тисячолітню традицію державності, інтегруючись у європейський та світовий простір.

Ці етапи є невід'ємною частиною нашої історії, яка визначає сучасне обличчя України та її місце у світі. Так, у цього свята ще зовсім коротка історія, однак це нагадування про те, що наша історія, культура і традиції є непереможними. Ми продовжуємо боротися за свободу і незалежність, і наше майбутнє залежить від кожного з нас. Святкуючи День Української Державності, ми підтверджуємо нашу вірність рідній землі та нашим спільним мріям про краще майбутнє.

Раніше ми писали, що ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, через що більшість релігійних свят в Україні тепер відзначають на 13 днів раніше. Це стосується і двох державних свят, зокрема, Дня Української Державності.