6 лютого 1996 року для України почалася історія, яку тоді складно було уявити як довготривалу. Велика Британія безкоштовно передала Україні свою антарктичну станцію Фарадей. Вона отримала нове ім’я — "Академік Вернадський", а над крижаним архіпелагом замайорів український прапор. Так Україна увійшла до вузького клубу держав, які мають постійну наукову присутність в Антарктиці.
Як почалася українська полярна історія
У цій історії є деталь, що давно стала легендою. Під час передачі станції британський керівник експедиції жартома згадав про «прикмету» — мовляв, за майно треба заплатити хоча б монетою. Керівник першої української експедиції Геннадій Міліневський дістав із кишені 1 фунт стерлінгів. Монету згодом вмурували в барну стільницю станції. Фунт став символом — не угоди, а довіри й відповідальності.
фото Національного антарктичного наукового центру
Після розпаду СРСР Україна мала науковців із досвідом антарктичних досліджень, але не мала власної станції. Росія привласнила радянську інфраструктуру, не залишивши Україні жодної бази. І саме тоді британська пропозиція виявилася вирішальною.Вибір на користь України пояснювали двома чинниками: науковий потенціал і наявність флоту, здатного забезпечувати експедиції. Українські вчені могли одразу продовжити дослідження — без пауз і втрати даних.
Станція, що пережила десятиліття
фото Національного антарктичного наукового центру
Отримана від британців станція виявилася на диво надійною. Вона пропрацювала понад 20 років без капітальних вкладень, а масштабну модернізацію Україна розпочала лише у 2018 році. Це рідкісний випадок, коли наукова інфраструктура витримує час, клімат і політичні бурі.
Саме тут зосереджені одні з найдовших безперервних рядів спостережень в Антарктиці:
- погода — з 1947 року;
- магнітне поле Землі — з 1954-го;
- рівень озону — з 1957-го.
Ці дані — «золото» для світової науки. За ними видно, як змінюється клімат планети: за десятиліття середньорічна температура в районі станції зросла приблизно на +3 °C.
Читайте також: Українські науковці станції "Академік Вернадський" зафіксували унікальну родину пінгвінів в Антарктиді
Наука, яка працює тут і зараз
фото Національного антарктичного наукового центру
Робота на «Академіку Вернадський» — не лише фундаментальні дослідження. Метеорологи передають дані кожні три години до світових центрів, де їх використовують для прогнозів погоди та навігації. Геомагнітна обсерваторія станції — одна з найточніших у регіоні й входить до глобальних мереж спостережень.
Українські біологи відкривають нові види організмів, фіксують зміну ареалів пінгвінів, досліджують механізми виживання рослин у крайніх умовах. Антарктика тут — не екзотика, а лабораторія майбутнього.
Людський вимір крижаного континенту
фото Національного антарктичного наукового центру
За 30 років «Академік Вернадський» зібрав десятки історій. Деякі полярники зимували по два роки поспіль, хтось повертався на станцію по 8–10 разів. Тут сформувалися традиції — від урочистих вечер до святкування середини зими. А ще — поступово ламалися стереотипи: з 2018 року жінки отримали рівні права на участь в експедиціях, і нині їхня присутність на станції стала звичною.
Попереду — нові сторінки. Наступну експедицію вперше очолить жінка, метеорологиня Анжеліка Ганчук. Це ще один знак того, що українська антарктична історія не застигла у льоді.
За ці три десятиліття Україна довела: присутність у найсуворішому регіоні планети — не випадковість і не символізм. Це щоденна робота, відповідальність і голос країни у світовій науці.І десь у барі на краю Антарктики досі зберігається той самий фунт — маленьке нагадування, з чого все почалося.
Раніше ми писали: Google випустив дудл, який присвятив 25-річчю антарктичній станції "Академік Вернадський".