15 та 16 травня в Києві вдруге пройшов Український будівельний конгрес, ключовою темою якого стало відновлення України з урахуванням вимог безбарʼєрності та інклюзивності. В рамках заходу відбулось нагородження кращих будівельників та архітекторів України першою незалежною будівельною премією “Творець року”.
Фото пресслужби Українського будівельного конгресу
Читайте також: грантова підтримка ветеранів: у Кривому Розі відкриють магазин та підприємство
В Україні проживають 3 мільйони людей з інвалідністю, до того ж ця кількість постійно збільшується, в тому числі через бойові дії. Тому вимоги безбарʼєрності та інклюзивності при відбудові країни зараз є вкрай важливими.
“Сьогодні безбар’єрність у сфері проєктування і будівництва – це про вияв поваги до людей, соціальну відповідальність та професійність ваших команд. Без перебільшення кожен з нас рано чи пізно буде потребувати безбар’єрних просторів. Коли ми станемо старшими – будемо потребувати ліфту. Або коли з дитячим візком не зможемо потрапити до під’їзду власного будинку. Або коли під час повітряної тривоги не знайдемо маршруту до безпечного укриття. Особливо в умовах активних бойових дій, бар’єри, які раніше були не у фокусі, стали видимими. Особливо для всіх хто зазнав поранень. Тому ми всі разом маємо працювати над створенням доступних та інклюзивних просторів – навіть під час блекаутів чи ракетних обстрілів. Впевнена, спільними зусиллями ми дійсно зможемо відбудувати Україну без бар’єрів”, - заявила на відкритті конгресу Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар'єрності Тетяна Ломакіна, звертаючись до учасників конгресу.
Фото пресслужби Українського будівельного конгресу
В межах концепції відбудови України були презентовані концептуальні плани “Сталева Мрія Бахмут” та “Сталева Мрія Маріуполь”.
“Відбудова – це те що вже йде зараз. Відновлюються постраждалі після окупації громади, будуються фортифікації та укриття. І для цього всього потрібна сталь. Ми відновили довоєнні запаси продукції на складах та беремо активну участь в будівництві, оскільки якщо Є Мета — Є Метал. Наразі реалізуються багато обʼєктів сталевого будівництва, наприклад школи на сталевому модулі та підземні укриття для військових на сталевій платформі. Також продовжуємо нашу роботу по розробці планів зруйнованих міст. Після кварталу в Маріуполі була розроблена «Сталева Мрія Бахмут» для знищеного кварталу Ювілейний для 17 тис. людей, зараз проходять громадські обговорення з містянами по всій Україні. Наразі ведемо діалог з міжнародними фондами та організаціями стосовно долучення їх до проєкту. А восени в Польщі представимо план відбудови для міжнародних партнерів у Варшаві”, – каже Тетяна Скрипка, Керівник проєктного офісу будівельного сектору МЕТІНВЕСТ-СМЦ.
Фото пресслужби Українського будівельного конгресу
Також серед тем "Стратегії та виклики відновлення України”, “Державні програми, інструменти щодо розвʼязання житлового питання”, “Ветеранське підприємство запорука безпеки суспільства”, "Індустріальна відбудова, як важливий драйвер розвитку української економіки", “Нові підходи до будівництва в умовах війни”, "Перспективи відновлення житлового будівництва” та інші.
Учасником конгресу також став Ростислав Карандєєв – т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України:
“Україна сьогодні потребує універсальних рішень у відбудові, які дозволять створити дієвий механізм для найбільш економного та швидкого відновлення культурних обʼєктів у громадах. Ми бачимо за можливе у маленьких містах та населених пунктах під час відновлення використовувати типові архітектурні форми за прикладом тих самих будинків культури, але з урахуванням потреб громад та естетичної привабливості. Такі рішення вже активно розробляються: переговори з донорами ведуться і найближчим часом планують розпочати обговорення таких проєктів з громадами. Ми переконуємо бізнес зберегти культурну цінність будівлі, а не шукати лише економічну вигоду. Зокрема, це буде відображено у законодавстві”.
Фото пресслужби Українського будівельного конгресу
Цього року Український будівельний конгрес значно масштабувався, консолідував українську владу, бізнес, громадські організації й структури та став майданчиком для проведення ряду заходів міжнародних та українських організацій.
Учасником кількох панельних дискусій виступив Борис Голденштейн – засновник та СЕО ZEZMAN HOLDING:
“Крім безбар’єрного середовища, дуже важлива соціальна складова — фізичні обмеження не мають ставати на заваді потребам в спілкуванні та участі в громадському житті. Тому ми створюємо умови для інтеграції нових мешканців в життя містечок та утворення сусідських ком’юніті. Вважаю забезпечення інклюзивності відповідальністю всього суспільства. І девелопери в цьому питанні грають одну з провідних ролей. Закликаю всіх забудовників створювати комфортне та безбар'єрне середовище для українців”.
Фото пресслужби Українського будівельного конгресу
Участь у конгресі взяли також представники органів місцевого самоврядування, політики та представники влади, великий та малий бізнес, девелопери, забудовники, інвестиційні фонди тощо.
В рамках конгресу вперше пройшло оголошення переможців та церемонія нагородження незалежної будівельної премії “ТВОРЕЦЬ РОКУ – 2024”.
Нагороди отримали компанії, галузеві фахівці та проєкти в 11 номінаціях в категоріях “Будівництво”, “Архітектура”, “Бізнес в будівельній сфері”.
Переможці обрані почесним журі та кваліфікаційною комісією, в які увійшли провідні українські архітектори, головні архітектори міст, реставратори, експерти з доступності. Головою журі премії став Юліан Чаплинський, головний архітектор Львову у 2015-2018 рр.
Переможцями та володарями премії “ТВОРЕЦЬ РОКУ – 2024” стали:
Житловий комплекс року – Клубне містечко “12” (ГайдАРТ, Ательє архітектуру плюс);
Проєкт майбутнім поколінням – Меморіал “Хрест Героїв” (Kabluka Light& Digital Sculptures, Saga Development), Реконструкція фортеці Тустань (RE^ARCH Studio), Центр для проживання онкохворих дітей Дача (АІММ);
Архітектура житла – MYTRAKA (MYTRYCHKO SYMA);
Архітектура приватного сектору – Kvitka Tsisyk (KUDIN architects);
Архітектура комерційних об'єктів – UniClinic (AIMM);
Архітектура освітніх об'єктів – Відновлення Ліцею №2 у Гостомелі (Archimatika);
Проєкт міського планування – Концепція просторового розвитку території «Мануйлівський житловий район» в м. Дніпро (FILIMONOV & KASHIRINA architects);
Ландшафтна архітектура – ЖК “Файна Таун” (Archimatika);
Реставрація культурно-історичної спадщини України – Jam Factory (AVR Development);
Реновація. Реконструкція. Ревіталізація – Пивоварня MOVA. Пивний простір (ArchObraz);
Команда року – Найкраща компанія з освітлення LUMINAL, Найкраща компанія з ландшафтного дизайну – Beloded Landscaping;
Спеціальна номінація “Внесок у майбутнє України” – METINVEST в особі Тетяни Скрипки;
Спеціальна номінація “Phygital Integration Leader” – ZEZMAN HOLDING в особі Бориса Голденштейна;
Гран-прі отримує робота «Архітектура житла» (нереалізоване) (AEDIA).
Раніше ми писали: Кривий Ріг – Головний: одній з найвідоміших візитівок міста виповнилося 140 років.