Європейський Союз продовжив дію пільгового торговельного режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки — до 2028 року. Це означає, що навіть після 6 червня 2025 року українські виробники зможуть безмитно експортувати свою продукцію до країн ЄС — без квот, податків чи інших обмежень.
Експорт металу до ЄС залишається вільним — але потрібен захист від CBAM
Відповідне рішення опубліковане на сайті Ради ЄС і набуває чинності 6 червня. Як зазначено в офіційній заяві, мета заходу — підтримати економіку України в умовах триваючої війни.
«Метою є полегшення труднощів, з якими стикаються українські виробники та експортери через війну», — йдеться у повідомленні Ради ЄС.
Це рішення фактично продовжує дію винятку з обмежень, які були запроваджені у 2018 році для захисту внутрішнього європейського ринку від надлишкової пропозиції металу.
Експорт збережено — ризики залишаються
Міністерка економіки України Юлія Свириденко назвала рішення ЄС «дуже вчасним» і підкреслила, що металургійна галузь зазнала найбільших втрат серед усіх секторів промисловості. Частина заводів зруйнована, інші — працюють у надскладних умовах.
«Але підприємства тримаються та потребують доступу до зовнішніх ринків, щоб зберегти робочі місця, валютний виторг і допомагати у відбудові країни», — зазначила Свириденко.
За її словами, лише у 2024 році Україна експортувала до ЄС понад 3,4 млн тоннпродукції з чорних металів на суму $1,8 млрд, а в першому кварталі 2025 року — ще 800 тис. тонн на $422 млн.
Разом з тим, Європейська комісія залишає за собою право тимчасово призупинити пільговий режим, якщо імпорт з України створюватиме серйозну загрозу для європейських виробників.
Читайте також: Центральний ГЗК підтвердив відповідність системи ОП та ПБ міжнародним стандартам
CBAM — ключовий виклик для галузі з 2026 року
Попри позитивне рішення ЄС, із 2026 року для української металургії починає діяти інший, куди складніший виклик — механізм вуглецевого коригування CBAM. Цей транскордонний податок на продукцію з високим вуглецевим слідом може завдати суттєвих збитків українській економіці.
За оцінками, втрати ВВП до 2030 року можуть сягнути $7,2 млрд, а експорт — скоротитися на $4,7 млрд, з яких $3,3 млрд припадає саме на металургійний сектор. Серед найбільш уразливих категорій:
• прокат: $899 млн
• сталеві напівфабрикати: $558 млн
• чавун: $96 млн
• труби: $39 млн
• інша продукція: $25 млн
Лише у 2026 році CBAM-платежі для українських експортерів сталі й чавуну можуть сягнути $311 млн, а з роками ця сума зростатиме через скорочення безоплатних квот та зростання цін на CO₂.
Україна ще не подала запит на відстрочку CBAM
За даними Carbon Pulse, Європейська комісія готова відкласти повноцінне застосування CBAM для України до 1 лютого 2027 року, що могло б значно знизити фінансовий тиск на галузь. Такий виняток можливий на підставі статті 30.7 Регламенту CBAM — у разі форс-мажору.
Станом на червень 2025 року, офіційний запит від України поки що не подано. Це означає, що країна ризикує втратити можливість пом’якшити удар від нового механізму
Раніше ми писали: У Кривому Розі на Центральному ГЗК Метінвесту оптимізують маршрути транспортування руди: що відомо