У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15237 «Про справедливе бронювання та участь у обороні», який пропонує повністю змінити підхід до бронювання військовозобов’язаних під час мобілізації. Документ уже називають однією з наймасштабніших реформ системи бронювання за час повномасштабної війни.
В Україні можуть кардинально змінити систему бронювання
Головна ідея законопроєкту — перейти від моделі, коли заброньований працівник фактично звільняється від будь-якої участі в обороні держави, до системи, за якої кожен, хто отримує відстрочку через роботу, повинен долучатися до підтримки обороноздатності країни в іншій формі. Автори ініціативи наголошують: на п’ятому році війни держава намагається знайти баланс між потребами економіки та армії.
Критерії бронювання хочуть закріпити у законі
Однією з ключових змін стане закріплення критеріїв бронювання безпосередньо у законі. Наразі значна частина правил визначається постановами Кабінету Міністрів, через що система неодноразово ставала предметом критики та дискусій щодо прозорості й справедливості.
У разі ухвалення законопроєкту категорії осіб, які можуть отримати бронювання, підстави для відстрочки та її строки визначатимуться виключно законом. Це означає, що будь-які зміни доведеться проводити через парламентську процедуру у Верховній Раді.
Крім того, документ передбачає скасування безстрокового бронювання. Законопроєкт прямо забороняє надавати відстрочку на необмежений термін, а статус заброньованих працівників планують регулярно переглядати.
Заброньованих хочуть залучити до оборони
Окремий блок законопроєкту стосується обов’язкової участі заброньованих у забезпеченні оборони держави. Пропонуються три основні механізми.
Робота на критичній інфраструктурі
Перший варіант — працевлаштування на об’єктах критичної інфраструктури. У цьому випадку працівник виконує важливі для держави функції у сферах енергетики, транспорту, оборонної промисловості чи інших стратегічних галузях.
Фактично така робота прирівнюватиметься до виконання оборонного завдання.
Служба в резерві
Другий механізм — служба в резерві. Йдеться про підготовку резервістів без повного відриву від роботи, але з обов’язком бути готовими до оперативного залучення до служби у складі ЗСУ.
Автори законопроєкту вважають, що це дозволить створити більш підготовлений резерв для армії без повної зупинки роботи підприємств.
Цільові внески на оборону
Третій варіант — цільові внески на оборону. Фактично законопроєкт пропонує легалізувати модель так званого «економічного бронювання», коли підприємства або самі працівники сплачують визначені внески для фінансування потреб Сил оборони України.
За задумом авторів ініціативи, ці кошти можуть спрямовуватися на закупівлю озброєння, забезпечення військових та інші оборонні потреби.
Читайте також: З 1 травня в Україні діятимуть нові правила відстрочки від мобілізації: ключові зміни для криворіжців
В Україні хочуть створити Реєстр заброньованих
Документ також передбачає створення державного Реєстру заброньованих осіб. При цьому дані працівників критичної інфраструктури обіцяють частково знеособлювати, щоб уникнути витоку інформації про кадровий склад стратегічних підприємств в умовах війни.
У законопроєкті наголошують, що це питання особливо важливе через ризики кібератак та шпигунства.
Які питання залишаються відкритими
Водночас низка положень законопроєкту поки викликає запитання. Зокрема, у документі не визначено, яким буде розмір цільових внесків — фіксованим чи залежним від зарплати.
Також невідомо, як саме організують службу в резерві, щоб це не впливало критично на роботу підприємств.
Окремо експерти звертають увагу на необхідність захисту Реєстру заброньованих від можливих кібератак та витоку персональних даних.
Коли можуть запрацювати нові правила
У разі ухвалення законопроєкту Кабінет Міністрів матиме три місяці для розробки всіх необхідних нормативних актів та запуску нової системи бронювання.
Ініціатори реформи вважають, що нова модель дозволить зробити систему бронювання більш прозорою та справедливою, а також зменшити суспільну напругу між тими, хто воює на фронті, і тими, хто продовжує працювати в тилу.
Раніше ми писали: Звільнені з полону українці тепер можуть отримати відстрочку від мобілізації за спрощеною процедурою. Достатньо одного візиту до ЦНАП, щоб статус оновлювався автоматично що три місяці. Відстрочка після звільнення з полону – як оформити і чи треба продовжувати