Недоступні з’їзди, зайняті спеціальні паркомісця, непрацюючі підйомники та транспорт, до якого неможливо потрапити на кріслі колісному. Саме ці проблеми містяни найчастіше називали, відповідаючи на запитання, чи можна вважати Кривий Ріг безбар’єрним. Журналісти krivbass.city провели опитування серед містян та людей, які щодня стикаються з проблемами рівних можливостей, та дізналися, що заважає місту стати справді доступним для всіх та які зміни необхідні.
Криворіжці розповіли, що заважає назвати місто безбар’єрним
За результатами опитування, більшість учасників не вважають Кривий Ріг повністю доступним для всіх мешканців. Водночас містяни визнають, що певні зміни відбуваються, однак надто повільно, а частину об’єктів, на їхню думку, облаштовують лише формально.
Одна з містянок, спортсменка та учасниця ГО "Рух без меж" Ірина Новіцька розповіла, що однією з основних проблем залишаються неправильно облаштовані з’їзди з тротуарів. Вони можуть бути зависокими, пошкодженими або нерівно залатаними асфальтом. Іноді на вже облаштованих з’їздах встановлюють вазони, клумби чи інші елементи благоустрою, які перекривають проїзд.
«Таке враження, що один робив, а другий, не узгодивши з ним, щось там поставив», — зазначила Ірина Новіцька.
За її словами, навіть центральна частина Кривого Рогу залишається недостатньо пристосованою для людей, які пересуваються на кріслах колісних. У багатьох адміністративних будівлях немає зручних входів, заїздів або пандусів.
Ситуацію ускладнює і значна протяжність міста. Щоб дістатися до потрібної установи, лікарні чи іншого району, людина залежить від доступності всього маршруту.
Спецмісця займають інші водії
Проблеми з паркуванням відзначив активний учасник ГО "Рух без меж" та спортсмен Микола Таран. За його словами, місця для людей з інвалідністю передбачені не на всіх стоянках. Навіть там, де вони облаштовані, їх часто займають водії без відповідного права.
Микола Таран наголосив, що збільшена ширина спеціального паркомісця потрібна для того, щоб людина могла дістати крісло колісне з автомобіля та безпечно пересісти до нього.
«Це місце спеціально зроблене для водія з інвалідністю, щоб він міг дістати візок із машини, а не для того, щоб комусь було зручно заїхати широким автомобілем», — зазначив Микола.
«Більшість робиться для замилювання очей»
Найбільш критично безбар’єрність Кривого Рогу оцінив ветеран Олексій Жалуденко. На запитання, чи вважає він місто доступним для всіх, чоловік відповів заперечно.
«Якщо одним словом — ні. Ситуація змінюється, але дуже-дуже повільно. Я б сказав, що приблизно 70% робиться для замилювання очей», — заявив чоловік.
Олексій, який має досвід у будівництві, звернув увагу на неправильне облаштування окремих з’їздів. На його думку, під час виконання та приймання таких робіт не завжди дотримуються встановлених норм.
«Це неправильний з’їзд. Я, як будівельник упевнений, що тут не витримані норми. Але хтось цю роботу прийняв», — додав він.
За словами чоловіка, в Україні існують необхідні закони та вимоги щодо інклюзивності, однак головною проблемою залишається їх виконання на місцях.
«У нас пишуться чудові норми й закони, але їх виконання на місці перебуває у дуже поганому стані. Усе, що передбачають норми інклюзивності, потрібно просто виконувати», — наголосив Олексій Жалуденко.
Зокрема містяни додають, що залишаються проблеми доступності в парках, потрапляння до громадського транспорту та просто з'їзду з тротуару. І з цими проблемами щодня стикаються жінки з дитячими візочками та особи з інвалідністю.
Нагадаємо, що активіст Юрій Понькін зареєстрував петицію, яка закликає міську владу забезпечити безбар'єрні пішохідні шляхи до медичних закладів. Ознайомитися з нею та підтримати ідею можна в нашому матеріалі.