Здавати аналізи крові обов’язково натщесерце потрібно не завжди. Нове масштабне дослідження показало, що для більшості рутинних лабораторних показників голодування менше ніж 8 годин суттєво не впливало на результати. Водночас для окремих тестів, зокрема визначення глюкози, значення все ж можуть помітно змінюватися залежно від часу після останнього прийому їжі. Про результати дослідження розповів професор, завідувач кафедри громадського здоров’я та нутриціології НУБіП України Олег Швець.
Здавати кров тільки зранку і натщесерце? Вчені перевірили це правило
Науковці проаналізували дані понад 101 тисячі дорослих пацієнтів одного з медичних центрів Південної Кореї. Загалом дослідження охопило понад 9,7 мільйона лабораторних результатів за 372 показниками. Щоб зменшити вплив індивідуальних особливостей, дослідники порівнювали повторні аналізи одних і тих самих людей залежно від тривалості голодування перед забором крові.
Для переважної більшості показників голодування менше ніж 8 годин не спричиняло змін, які виходили б за допустимі межі лабораторної варіабельності. Водночас тривале голодування понад 12 годин не давало додаткової вимірюваної переваги для жодного з проаналізованих тестів.
Найпомітніше тривалість голодування впливала на рівень глюкози. Якщо людина не їла менше ніж 8 годин, показник у середньому був на 0,72 ммоль/л вищим, ніж після голодування протягом 8–12 годин. Відмінності також зафіксували для тригліцеридів, гамма-глутамілтрансферази та ліпази. При цьому рівні глюкози й лактату поступово знижувалися з кожною додатковою годиною без їжі. Натомість показники ліпідного профілю — загальний холестерин, ЛПВЩ, ЛПНЩ і тригліцериди — не демонстрували чіткої лінійної залежності від тривалості голодування.
Читайте також: Змінили сімейного лікаря — що буде з медичною історією: криворіжцям пояснили важливий нюанс
Фахівці нагадують, що для діагностики та контролю діабету сьогодні широко використовують глікований гемоглобін HbA1c, який показує середній рівень глюкози за останні 2–3 місяці та майже не залежить від того, коли людина востаннє їла. Проте аналіз глюкози натще й надалі залишається важливим у низці клінічних ситуацій. Для визначення ліпідного профілю попереднє голодування також уже не вважається обов’язковим для всіх. У деяких випадках аналіз натще може знадобитися, зокрема при підозрі на порушення обміну тригліцеридів або дуже високих їх значеннях.
Науковці дійшли висновку, що універсального правила «всі аналізи здавати тільки натщесерце» немає. Необхідність голодування залежить від конкретного показника та мети дослідження.
Водночас автори наголошують: результати не означають, що перед будь-яким аналізом можна без обмежень їсти. Перед здаванням крові варто дотримуватися рекомендацій лікаря або лабораторії, особливо якщо досліджують рівень глюкози чи інші чутливі до прийому їжі показники.
Дослідження мало й певні обмеження: воно було спостережним, проводилося лише в одному медичному центрі, а більшість учасників були старшого віку. Крім того, вчені не враховували, яку саме їжу люди вживали перед аналізами.
Цей матеріал підготовлений на підставі останніх висновків лікарів та психологів. Матеріал має виключно загальноінформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу або отримання медичних порад обов'язково зверніться до лікаря.
Раніше ми писали: Криворіжцям нагадують, у яких випадках необхідно викликати екстрену медичну допомогу, а коли варто звертатися до сімейного лікаря. Бригади швидкої працюють із великим навантаженням, а до звичайних викликів дедалі частіше додається реагування на наслідки російських атак. Коли потрібно терміново телефонувати 103 або 112