Обряд посівання, який збігається з днем святого Василя Великого, належить до найдавніших українських традицій. Посівальники, засіваючи оселю зерном, бажають господарям добробуту, здоров’я та щедрого врожаю. Втім, багато людей, не замислюючись, припускаються помилки — одразу беруться за віник, намагаючись якнайшвидше прибрати зерно з підлоги.
Читайте також: Новорічні традиції давньої України: містика, обереги та звичаї
У народній культурі це вважається поганою прикметою, адже посіяне зерно має особливе символічне значення і потребує правильного ставлення.
Чому зерно посівальників не вважають сміттям
У давнину посіяне зерно називали «живим сріблом». Вірили, що кожна зернина, потрапивши до оселі, приносить із собою енергію росту, достатку та захисту. Викидати його разом зі сміттям означало добровільно позбавляти дім благословення на весь рік.
Саме тому наші предки ніколи не ставилися до посівання як до звичайного безладу — навпаки, зерно сприймали як оберіг.
Коли дозволено прибирати після посівання
Згідно з народними звичаями, зерно не можна прибирати до заходу сонця 1 січня. У деяких регіонах вважалося, що воно має пролежати в хаті щонайменше три дні. За повір’ями, за цей час зерно «вбирає» енергію дому та передає її мешканцям.
Посівання на Василя: правила, прикмети та заборони - фото з відкритих джерел
Як правильно замітати зерно
Існували чіткі правила прибирання:
- зерно не можна було вимітати за поріг;
- його збирали окремим чистим віником або руками;
- рухалися від дверей у напрямку покуття, щоб добробут залишався в оселі, а не виходив з неї.
Такі дії мали символічне значення — вони «закріплювали» багатство в домі.
Чого категорично не можна робити із зерном
Народні заборони були суворими:
- не можна викидати зерно у смітник чи зливати в каналізацію;
- заборонено змітати його брудним віником;
- не варто змішувати зерно з побутовими відходами.
Вважалося, що порушення цих правил може призвести до фінансових труднощів і невдач упродовж року.
Куди подіти зерно після прибирання
Існує кілька традиційних способів використання посіяного зерна:
- Для майбутнього врожаю. Зерно зберігали до весни та додавали до посівного матеріалу.
- Для домашньої птиці. Його давали курям, вірячи, що це принесе здоров’я та добру несучість.
- Як оберіг. Кілька зернин клали за ікони або зберігали в полотняному мішечку.
- Для мешканців міста. Зерно дозволялося висипати під дерево або нагодувати ним птахів — головне, щоб воно повернулося до природи.
Народні прикмети про посівання
- першим у хаті з’явилося жито — рік буде здоровим;
- багато пшениці на підлозі — до фінансового зростання;
- зерно потрапило на ліжко — до поповнення в родині;
- знайдена зернина у взутті — до вдалої подорожі.
Раніше ми писали: чому не можна зустрічати Новий рік з порожніми кишенями.