Ціна свободи: українці за ґратами Кремля - фото з відкритих джерел

Щороку 12 січня в Україні вшановують пам’ять людей, які були позбавлені свободи через свої переконання, громадянську позицію та боротьбу за незалежність держави. Це день пам’яті про жертв політичних репресій у різні періоди української історії — від радянських часів до сучасної російської окупації.

Читайте також: Сьогодні в Україні вшановують вітчизняних політв’язнів

Хто такі політв’язні

Політв’язень — це людина, яку незаконно переслідують або ув’язнюють з політичних мотивів. Йдеться не про кримінальні злочини, а про покарання за:

  • проукраїнську позицію;
  • громадську діяльність;
  • опір окупації;
  • критику авторитарного режиму.

Такі люди стають мішенню репресивної системи лише за те, що не погоджуються мовчати.

Ціна свободи: українці за ґратами Кремля - фото з відкритих джерел

Як з’явився День політв’язня в Україні

Цей день був започаткований у 1975 році з ініціативи українського дисидента та політв’язня В’ячеслава Чорновола. Метою було нагадати суспільству про масові репресії радянського режиму проти української інтелігенції, правозахисників і національно свідомих громадян.

Тоді здавалося, що разом із розпадом СРСР політичні переслідування залишаться в минулому. Але, на жаль, історія повторилася.

Політичні репресії в умовах російської окупації

Після окупації Криму у 2014 році Росія розпочала системне переслідування проукраїнських активістів. З початком повномасштабного вторгнення репресії поширилися і на інші тимчасово окуповані території.

Основні методи тиску:

  • викрадення людей;
  • фейкові кримінальні справи;
  • катування та психологічний тиск;
  • незаконні вироки.

За даними правозахисників, станом на січень 2024 року в російських тюрмах і СІЗО незаконно утримують щонайменше 218 громадян України, з яких 132 — кримські татари.


Ціна свободи: українці за ґратами Кремля - фото з відкритих джерел

Незламні імена минулого й сучасності

У 1970-х роках символами спротиву стали:

  • Василь Стус;
  • Мустафа Джемілєв.

Сьогодні цю боротьбу продовжують:

  • Асан та Азіз Ахтемови;
  • Ірина Данилович;
  • Владислав Єсипенко;
  • сотні інших українців, які не скорилися окупації.

Їхня стійкість доводить: жоден режим не здатен зламати дух вільного народу.

Чому ми маємо пам’ятати

День політв’язня — це нагадування про те, що свобода ніколи не дається без боротьби. За неї платять роками життя, здоров’ям і долями.

Наш обов’язок:

  • пам’ятати про кожного політв’язня;
  • говорити про злочини окупантів;
  • підтримувати родини незаконно ув’язнених;
  • вимагати звільнення всіх бранців Кремля.

Ми віримо, що всі українські політв’язні повернуться додому, а Крим і всі окуповані території знову будуть вільними.

Раніше ми писали: генератори, тепло і світло: чи готові до погіршення погоди Пункти незламності на Криворіжжі.