Балістична атака по Кривому Рогу забрала життя пʼятьох містян. 7 березня у місті оголошено День жалоби.
Нагадаємо, що пізно ввечері 5 березня у Кривому Розі пролунали вибухи. На місці влучання сталася пожежа. Повітряні Сили підтвердили, що росіяни атакували балістикою, а саме Іскандер-М.
Через балістичну атаку постраждали 32 людини, а також загинули 5 містян. Журналісти krivbass.city зібрали імена людей, чиї життя обірвалися через клятих сусідів.
Олена Симоненко (48 років)
Олена працювала бухгалтеркою на Криворізькому залізорудному комбінаті. Ворожий удар забрав її життя – жінка отримала смертельне поранення у спину. Її рідні шукали її всю ніч, сподіваючись на диво. Чоловік Олени, військовий, зазнав тяжких поранень і зараз бореться за життя у лікарні. Їхня 13-річна донька Марія втратила назавжди мати та залишилася з бабусею.
Юрій Гусак (53 роки)
Юрій працював на Північному ГЗК. Увечері він повертався додому після зміни, коли розпочався обстріл. Чоловік пішов на автобусну зупинку, щоб дістатися додому, але так і не доїхав. У нього залишилася донька, яка тепер зростатиме без батька.
Сергій (53 роки)
Сергій помер у лікарні вранці після отриманих важких травм. Напередодні разом із дружиною Іриною він йшов до магазину, коли сталася баллістична атака. Чоловік до останнього був при свідомості і бачив усе, що сталося з ним і його коханою. Їх донька поділилася в соцмережах , що батька розірвало на шматки під час вибуху, а мати втратила ногу і отримала поранення голови.
Читайте також: Фонд Ріната Ахметова надасть допомогу цивільним, які постраждали внаслідок ракетного удару по Кривому Рогу 5 березня
Владислав Меткий (29 років)
Захисник України, який воював із березня 2022 року, повернувся на кілька днів додому, щоб відпочити. Його життя обірвала російська ракета за два дні до 30-річчя. Смертоносний удар забрав його просто у лазні.
Владислав був нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий Хрест» від Головнокомандувача ЗСУ та відзнакою «За заслуги». У нього залишилася дружина Ольга.
Лада Новікова (47 років)
Вчителька ритміки для дітей з особливими освітніми потребами у школі «Натхнення». Її учні називали її Ладушкою – за її доброту, щирість і любов до дітей. Вона вірила у своїх вихованців, допомагала їм відчувати музику, рух і радість життя. Мала мрії, будувала плани, але жорстокий ворожий удар забрав її життя. Вона померла у лікарні, незважаючи на всі зусилля лікарів.
Російський терор продовжує забирати життя безневинних людей. Ми маємо пам’ятати кожного. Вічна пам’ять загиблим та щирі співчуття їх родинам та близьким.
Раніше ми писали: Не встигли в укриття: британські волонтери потрапили під обстріл у Кривому Розі 5 березня