Річка Дніпро нині — абсолютно недоступна для людини. З початку повномасштабного вторгнення через небезпеку обстрілів на Дніпропетровщині по ній не ходило жодне судно, а жодна цивільна людина не була з човном. Про це Суспільному розповів еколог Вадим Манюк.
Як змінилася річка та який вигляд мають новостворені плавні Великого Лугу після підриву Каховської ГЕС
"Власне, основний Великий Луг відрізаний зараз річищем Дніпра. Тут воно якраз дуже глибоке і достатньо широке, як для Великого Лугу. Невеличка затока, балка степова, яка приходила до Великого Лугу, була затоплена. Затока, яка була внизу, доволі широка, зараз вона повністю висохла", — говорить Вадим Манюк.
Новоутворені плавні - фото Суспільне
Читайте також: Без тепла: ситуація з теплопостачанням у Кривому Розі на рівні прифронтових громад
За його словами, дерева, що виросли в цих місцях, на дні колишнього водосховища, не мали конкуренції, тому мають розгалужену форму. Посуха також не пройшла для них безслідно, верхні гілки засохли, проте є сплячі бруньки, і дерево в будь-якому разі не загине.
"Зараз в плавнях, в новому лісі, величезна маса оцієї рослинної сировини, фітомаса. І треба, щоб її хтось утилізував, потихеньку з'їдав. Тому першими прилітали сюди комахи. Вони швидко розмножуються, і влітку тут було багато коників, сарани було чимало, богомолів. Вони вже відклали нові кладки, в наступному році буде ще більше коників і богомолів", — сказав еколог.
Плавні Великого Лугу - фото Суспільне
Також, додав він, в різних куточках плавнів нового Великого Лугу вже зараз є багато сімей кабанів. Є видри і доволі багато фазанів, хоч плавні — не найліпша ділянка для них.
"Коли я розглядав супутникові знімки, то очікував побачити, що тут буде багато мілин, швидка течія через те, що вузькі проходи в Дніпрі. Цікаво було подивитись, як взагалі заростають самі мілини там, де висока напруженість течії. Тут течія дуже швидка, постійно міняється рівень води. Те, що я очікував, я це побачив і дуже задоволений. Є виходи дикого каменю — це виходи українського кристалічного щита.
По суті, раніше тут були забори Дніпра, не пороги, вода тут і раніше шуміла до побудови водосховища. Але потім все змінилося: старі забори засипали піском, а от нові якісь камені навпаки — попромивало. Дуже цікаве місце, де сходиться і український кристалічний щит, і величезні маси піску, які сюди приносить Дніпро, і тече швидка жива річка. Дніпро ж бачимо таким, яким його бачили наші пращури", — зазначив Манюк.
За його словами, система, яка утворилася у плавнях після підриву Каховської греблі не те, щоб повністю одноманітна, але все ж таки домінують суцільні зарості верби. З часом, заначив еколог, система урізноманітнюватиметься та ставатиме більш мозаїчною. Все це поступово буде призводити до урізноманітнення й самого ландшафту.
Зарості верби - фото Суспільне
"Зараз екологи вже всі одностайно це коментують. Тобто ті розбіжності, які були в перший рік, коли ще не було розуміння, що і як, зараз уже після певних досліджень, після доказів всі сходяться на тому сценарії, який ми з самого початку і пропонували. Далі тут буде ліс. Він уже закріпився, він поступово підійматиметься кожного року на один-два метри", — сказав фахівець.
Раніше ми писали: понад 90 українців постраждали від отруєння грибами: що варто знати криворіжцям про небезпеку.