Кривий Ріг сформувався на берегах двох річок, які відіграли важливу роль у розвитку поселення та гірничодобувної промисловості. Інгулець і Саксагань можна побачити в різних частинах міста, однак їхня історія не обмежується природними краєвидами. Частину русла Саксагані свого часу перенаправили під землю заради видобутку залізної руди. Де проходять обидві річки, як вони змінилися та які місця варто розглянути для прогулянки — у матеріалі KRIVBASS.CITY.
Де проходять Інгулець і Саксагань у Кривому Розі
Інгулець — права притока Дніпра, що протікає територією Кіровоградської, Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей. За даними Великої української енциклопедії, загальна довжина річки становить 551 км. Поблизу Кривого Рогу вона проходить через ділянки зі скелястими берегами та виходами гірських порід.
Саксагань — ліва притока Інгульця. Її довжина, за статтею в «Енциклопедії сучасної України», становить 144 км, а площа водозбірного басейну — 2025 км². Річка впадає в Інгулець у південно-західній частині Кривого Рогу.
Для перегляду розташування водойм можна скористатися геопорталом Кривого Рогу, де є картка Саксагані, або схемою басейну Інгульця у Великій українській енциклопедії.
Як дві річки вплинули на появу міста
Територія поблизу злиття Інгульця та Саксагані стала осередком формування історичного Кривого Рогу. У XVIII столітті назва Кривий Ріг уже використовувалася для позначення урочища біля місця впадіння Саксагані в Інгулець. Цей факт наведено в історичній довідці про місто на ресурсі «Енциклопедія історії України».
Одна з версій походження назви пов’язує її з формою місцевого рельєфу — вигином річкового русла та виступом суші. Водночас походження топоніма має кілька трактувань, тому цю версію не варто вважати остаточно доведеною.
Річки мали значення і для промислового розвитку регіону. Вони формували долини, уздовж яких виявили поклади залізної руди. Згодом видобуток корисних копалин істотно змінив природний ландшафт.
Чому частину Саксагані сховали під землею
Одна з найцікавіших особливостей Саксагані — її підземна ділянка в межах Кривого Рогу.
За даними «Енциклопедії сучасної України», Саксаганський дериваційний тунель має довжину 5,3 км і діаметр 3,5 м. На цій ділянці вода рухається на глибині 24–65 метрів від поверхні. Будівництво тунелю розпочали 1957 року, оскільки поклади залізної руди в долині річки потребували звільнення території для гірничих робіт.
Історію змін русла досліджували й місцеві краєзнавці. У публікації «Звідки походить назва Кривий Ріг і чому Саксагань сховали під землею» від 31 березня 2026 року краєзнавець Едуард Дворчук розповів про старе русло Саксагані в районі колишнього Галковського рудника. За його поясненням, у середині XX століття вигини річки засипали, а на частині цієї території проклали дорогу.
Цей приклад показує, наскільки суттєво гірничодобувна промисловість вплинула на географію міста: деякі ділянки колишньої річкової долини нині важко розпізнати без історичних карт.
Які місця обрати для прогулянки біля річок
Скелі МОПРа. Геологічна пам’ятка природи, де можна побачити скельні виходи та долину Інгульця. Це місце цікаве насамперед із погляду геології й природного ландшафту. Через круті схили та перепади висот варто дотримуватися безпечної відстані від країв. Оперативного підтвердження режиму доступу саме на дату підготовки матеріалу у відкритих джерелах немає.
Парк Федора Мершавцева. На території парку є міст через Інгулець, звідки відкривається краєвид на річку та район історичного злиття водойм. Наявність мосту й оглядових краєвидів описувало місцеве медіа «ТурПравда» у матеріалі про міст через Інгулець. Перед відвідуванням потрібно перевірити фактичний стан переходу та доступність території.
Ділянка Саксагані біля вулиці Свято-Миколаївської. У міській забудові можна шукати відкриті відрізки річки та пішохідні переходи. Зокрема, про міст через Саксагань у районі парку імені Гагаріна повідомляло місцеве видання «Перший міський». Однак ця публікація датована 2020 роком, тому нинішній стан споруди та доступність підходів необхідно уточнювати перед поїздкою.
Карачунівське водосховище. Це водойма на Інгульці, що має важливе значення для водопостачання Кривого Рогу. У матеріалі від 10 липня 2026 року видання «Наше місто» описувало узбережжя як місце для прогулянок і відпочинку. Для відвідування варто обирати доступні берегові маршрути, попередньо перевіривши актуальні обмеження. Сам факт наявності місць для відпочинку не є підтвердженням безпечності купання.
Що відомо про екологічний стан річок
Інгулець і Саксагань зазнають впливу промисловості, водогосподарського регулювання та міської забудови. Тому їхнє значення для Кривого Рогу пов’язане не лише з історією, а й із сучасними питаннями охорони довкілля.
У науковій статті «Методичні підходи до оцінки екологічного стану ландшафтної оболонки гірничодобувних регіонів на прикладі Криворізького залізорудного басейну» дослідниця Наталія Шерстюк із Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара розглянула водозбірні басейни обох річок. У роботі оцінений екологічний стан ландшафтів характеризується як критичний, а антропогенне навантаження — як підвищене.
Важливо враховувати, що це комплексна оцінка ландшафтів гірничодобувного регіону, а не висновок про якість води в кожній окремій точці. Для оцінювання стану конкретної ділянки потрібні актуальні результати моніторингу води.
Чому Інгулець і Саксагань важливі для Кривого Рогу
Дві річки допомагають зрозуміти, як формувався Кривий Ріг і чому його природний ландшафт настільки тісно пов’язаний із промисловістю. Інгулець залишається помітною частиною міського середовища, тоді як окремі відрізки Саксагані нагадують про масштабні зміни, спричинені видобутком залізної руди.
Їхні долини також дають можливість побачити іншу сторону Кривбасу — скелі, природні береги та водойми. Водночас перед прогулянкою варто перевіряти актуальність маршрутів, доступність територій і місцеві обмеження, особливо поблизу промислових об’єктів та стрімких схилів.