Днями у Кривому Розі відбувся Третій міжнародний екологічний форум Kryvyi Rih GREEN Strategy. Одним з гостей заходу став Станіслав Зінченко, голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації. З ним кореспонденти krivbass.city обговорили функції Комітету та поспілкувалися на одну найактуальніших тем для сучасного бізнесу – тему екологічних податків.
Довідка редакції: Комітет промислової екології та сталого розвитку при Європейській Бізнес Асоціації було створено у лютому 2020 року. Він об’днує представників міжнародних компаній та найбільших компаній аграрної, металургійної, цементної, енергетичної галузей України.
Європейська Бізнес Асоціація – найбільш впливове і найбільше об'єднання українського бізнесу. Понад 20 років ЄБА працює над вирішенням важливих для інвестиційного та бізнес-клімату питань. За підсумками 2019 року об'єднання налічувало 1118 учасників. Серед своїх пріоритетів у 2020 році об'єднання називає: протидію тіньовій економіці, зниження податкового тиску на легальний бізнес, впровадження принципів circular economy, гармонізацію законодавства України з нормами ЄС, оновлення трудового законодавства, охорону здоров'я, сприяння розвитку міжнародної торгівлі і підтримку інновацій, а також стимулювання інвестиційної привабливості України.
Яка мета створення Комітету та на чому буде фокусуватися робота установи?
- Комітет має намір сфокусуватися на вдосконаленні українського законодавства, щоб стимулювати екологічну модернізацію підприємств та поліпшити стан навколишнього природного середовища. Представники найбільших компаній аграрної, металургійної, енергетичної, цементної галузей України об'єдналися під егідою Європейської Бізнес Асоціації, щоб сприяти формуванню такої законодавчої бази, яка сприяла б посиленню економічного потенціалу країни не на шкоду соціальній та екологічній сферам.
Чи можемо ми чекати на зміни в українському законодавстві щодо екології? Можливо вже є певні напрацювання?
- Є позиція законодавців та виконавчих органів, колишньої інспекції до реформування та модернізації нашого законодавства в сфері екології. Це дуже важливо, тому що сьогодні це законодавство вже не відповідає ні сучасним викликам, ні європейським стандартам. Ми взяли на себе зобов’язання гармонізувати своє законодавство з європейським в різних сферах, в тому числі і в податковій, і в екологічній. Не завжди реформування проходить з урахуванням побажань та реалій від суспільства, від активістів, експертів, та від підприємств. Тому мені здається, що потрібен більш якісний та регулярний діалог саме у містах – у промислових містах, де є екологічні проблеми, а не тільки в Києві. І цей якісний експертний діалог допоможе нам модернізувати законодавство. Але потрібно завжди детально працювати, якщо ми хочемо, щоб ці закони, направлені на безпосередньо кращу екологічну ситуацію, працювали.
Все більше представників великого бізнесу зараз говорять про недоопрацювання питання використання екологічного податку, які проблеми наразі існують чи можна їх вирішити і як?
- Наприклад з точки зору законодавчих ініціатив щодо екологічного податку, дійсно, є питання. Україна сповідує принцип, що забруднювач платить, і підприємствам постійно пропонують збільшити ставку екологічного податку. У 2019 році податок був збільшений у 25 разів. Зараз законодавці пропонують збільшити ставку ще у чотири рази. А європейcькі країни сповідують принцип - «промисловець інвестує». Тобто, створюються умови, для того щоб підприємства інвестували в екологічну модернізацію – спеціальні фонди, гранти, податкові пільги і інше. І саме ці дії і призводять до того, що в Європі менше екологічне навантаження на навколишнє середовище при досить великій промисловій концентрації.
Як зараз розподіляються кошти від екологічного податку?
- Сьогодні кошти, що збираються з екологічного податку, направляються в загальний бюджет України. І частина їх потім перенаправляється до регіональних бюджетів, але за різними оцінками, із зібраних коштів екологічного податку, тільки 8-12% використовуються на природоохоронні заходи. І навіть до використання цих коштів є питання, тому що на регіональному рівні немає гарно розроблених інструментів для цього. У регіонах , практично всюди, ці кошти використовують на благоустрій або на комунальні програми, але не на нівелювання діяльності підприємств, що сплатили цей екологічний податок. Тобто, як ми чули, підприємства – вони забруднювачі, але вони платять за своє забруднення. І держава має направити ці кошти на те, щоб нівелювати діяльність цього забруднення. Тобто екологічний податок грає сугубо фіскальну функцію, розтворюючись у бюджеті, він не відіграє ніякої екологічної, суспільної ролі. Проблема в тому, що в Україні, в економічній, державній політиці, немає принципів сталого розвитку. Сталий розвиток – це актуальний глобальний тренд у світі, що поєднує розвиток промисловості та економіки разом з розвитком суспільства та екологічної відповідальності. Тому ми будемо працювати над впровадженням принципів сталого розвитку і в українському законодавстві.
Скільки коштів витрачають підприємства України на природоохоронні заходи?
- Тільки у 2018 році українські підприємства витратили на природоохоронну діяльність $1,3 млрд, З них $0,4 млрд – капітальні інвестиції. При цьому структура капітальних інвестицій у 2018 році виглядала таким чином: $129 млн – на охорону атмосферного повітря і проблеми зміни клімату; $62 млн – на очищення стічних вод; $43 млн – на поводження з відходами; $53 млн – на захист і реабілітацію ґрунту, підземних і поверхневих вод; $83 млн – на інші заходи. У 2019 році – $3,6 млрд податку сплатили підприємства, а на природоохоронні заходи витратили всього $0,48 млрд. Наше завдання на законодавчому рівні затвердити збільшення частки для капітальних інвестицій промислових підприємств.