Швидка - фото ілюстративне з відкритих джерел

У ці дні українські екстрені служби працюють на межі через сильні морози, снігопади та ускладнені дороги в багатьох регіонах України взимку 2025–2026 років. У МОЗ нагадали, що важливо викликати «швидку» (103) лише в дійсно критичних ситуаціях, щоб не перевантажувати систему та дати змогу бригадам швидко доїхати до тих, кому загрожує життя.

Врятуйте життя іншому: не викликайте «швидку» без загрози життю — пояснення МОЗ

Підстави, за яких бригада екстреної медичної допомоги виїздить на виклик, визначені наказом МОЗ № 583 від 26 березня 2021 року.

Під час розмови диспетчер оцінить, чи потрібна «швидка», і якщо так – бригада виїде до вас негайно. Якщо ж ситуація не критична, вас проконсультують телефоном.

«Будь ласка, викликайте «швидку» лише у дійсно екстрених ситуаціях та пропускайте автомобілі «швидкої» на дорогах. Це допомагає медикам оперативно дістатися до тих, хто дійсно потребує термінової допомоги, і може врятувати життя», – закликають у МОЗ.

Бригада виїжджає за рішенням диспетчера оперативно-диспетчерської служби у випадках отримання інформації про такі скарги/симптоми пацієнта:
  • непритомності або порушень притомності;
  • судом;
  • раптового розладу дихання, відсутності дихання, неефективності дихання;
  • раптового болю в грудній клітці;
  • раптового головного болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою;
  • раптового порушення зору;
  • порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;
  • гіпо- та гіперглікемічної коми;
  • гострого болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі;
  • значної зовнішньої кровотечі, блювання кров’ю, кровохаркання;
  • ознак внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо);
  • порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);
  • анафілактичної реакції, спричиненої різними чинниками;
  • укусів змій та павуків;
  • травм, які загрожують життю;
  • нещасних випадків будь-якого характеру;
  • теплового удару і переохолодження, які загрожують життю;
  • асфіксії всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення);
  • надзвичайних ситуацій будь-якого характеру;
  • гострих психічних розладів (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч);
  • інших станів, які загрожують життю та здоров’ю людини;
  • за запитом керівника Бригади для підсилення додатковою кількістю бригад.

Читайте також: Травма через ожеледицю: хто несе відповідальність і як отримати відшкодування

У всіх цих випадках бригада має виїхати негайно, надати допомогу на місці та за потреби госпіталізувати.Коли «швидку» викликати НЕ ТРЕБА (або диспетчер порадить звернутися до сімейного лікаря / невідкладної допомоги):
  • підвищення температури тіла без інших загрозливих симптомів
  • загострення хронічних хвороб без критичного погіршення
  • біль у горлі, кашель, нежить
  • незначні травми, порізи, забиття без сильної кровотечі
  • стоматологічні проблеми
  • потреби в рецептах, довідках, планових консультаціях тощо

У таких ситуаціях краще звернутися до сімейного лікаря, викликати невідкладну допомогу (якщо вона працює у вашому регіоні) або проконсультуватися телефоном.

Важливо:
  • Завжди чітко називайте адресу, орієнтири та симптоми диспетчеру.
  • Пропускайте машини «швидкої» на дорозі — це може врятувати чиєсь життя.
  • Дзвінок на 103 безкоштовний з будь-якого телефону.

Раніше ми писали: Дніпропетровщина переживає складні часи. У містах розгорнули тисячі Пунктів незламності