З початком осені Росія посилила атаки на металургійні підприємства в Україні. Через зупинку кількох ключових підприємств внаслідок ударів, зростання залізничних тарифів, блокаду портів і обстріли галузь опинилася у глибокій кризі.
Україна вперше за сто років не виплавила жодної тонни сталі протягом цілого тижня. Ця подія має не лише величезне символічне, але й практичне значення. Країна, яка понад століття була одним із центрів металургії Східної Європи, перетворилася на територію без діючої металургійної промисловості.
Про це йдеться в матеріалі NV.
Російські ракети зупиняють великі заводи
Росія більше не шукає приводів чи виправдань. Ворог свідомо нищить цивільні підприємства, які забезпечують країну валютною виручкою, надають роботу десяткам тисяч людей і тримають на собі економіку прифронтових регіонів.
Серія ударів по металургійних велетнях остаточно підтвердила: Кремль змінив тактику. Ідеться не про випадкові прильоти по уявних військових цілях, а про планомірну деіндустріалізацію України. Через масовані атаки окупантів найбільші містоутворюючі заводи країни змушені зупиняти виробництво.
У вересні 2026 року російськими балістичними ракетами були атаковані чотири великі металургійні підприємства. Три з них після ударів зупинили роботу. Серед найбільш постраждалих – «Запоріжсталь», «Каметсталь», «ArcelorMittal Кривий Ріг» та Дніпровський металургійний завод.
Найбільших руйнувань зазнала «Запоріжсталь»: підприємство було атаковане 11 і 27 серпня, а також 12 і 17 вересня, загалом - 17 балістичних ракет. Унаслідок атак загинули вісім працівників, ще 31 людина отримала поранення. Після першої серпневої атаки завод зупинив виробництво.
Пізніше «ArcelorMittal Кривий Ріг» повідомив, що не зможе відновити нормальну роботу до завершення війни. «Ми дійшли висновку, що більше не можемо безпечно експлуатувати ArcelorMittal Кривий Ріг. Ми обговорюємо майбутнє заводу з урядом України та зосередимося на збереженні інфраструктури, щоб після повернення миру залишалися можливості для відновлення виробництва», – заявив генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо.
Читайте також: Лише школи, лікарні, вода й тепло: бюджет Кривого Рогу переводять у режим виживання після зупинки промисловості
За оцінкою NV, зупинені підприємства сукупно забезпечували близько 90% українського виробництва сталі. На них та завдяки їхній роботі були зайняті понад 30 тис. людей.
Інфографіка NV
Наслідки ударів по українській металургійній промисловості
- 4 головні металургійні підприємства були атаковані російськими балістичними ракетами у вересні 2026 року.
- 3 з них зупинили свою роботу внаслідок постійних атак.
- ~90% виробництва української сталі забезпечували підприємства, що зупинили свою роботу через ворожі атаки.
- Понад 30 тис. людей були працевлаштовані завдяки роботі цих підприємств.
Динаміка обсягу внеску гірничо-металургійної промисловості у ВВП України
- 2021 — 10,3% ВВП
- 2023 — 5,7% ВВП
- 2024 — 7,2% ВВП
- 2025 — 5,5% ВВП
- 2026 — 0 (прогноз)
Постраждалі підприємства
- Запоріжсталь (Метінвест)
Останні атаки: 11, 27 серпня, 12, 17 вересня 2026 р.
Підприємство зупинило роботу після першої атаки в серпні
17 балістичних ракет було запущено по заводу з серпня 2026 року
8 працівників загинули, 31 отримали поранення через удари протягом серпня-вересня
- Каметсталь (Метінвест)
Останні атаки: 5 вересня 2026 р.
Після атаки завод зупинив свою роботу
5 балістичних ракет було запущено по заводу у вересні
5 працівників загинули і 8 отримали поранення внаслідок удару балістикою
- ArcelorMittal Кривий Ріг (ArcelorMittal)
Останні атаки: 16 серпня, 12 вересня, 21 вересня 2026 р.
3 працівників загинули і 22 отримали поранення внаслідок атак протягом серпня-вересня
- Дніпровський металургійний завод (DCH Steel)
Останні атаки 5 вересня 2026 р.
Пошкоджені промислові потужності й адміністративні приміщення
Які переспективи
Керівник офісу генерального директора Метінвесту Олександр Водовіз раніше заявляв Financial Times, що через зупинку ключових заводів ситуація стала критичною. «Станом на сьогодні Україна більше не має металургійної промисловості», – сказав він.
Стан галузі ускладнюють не лише прямі руйнування. Металургійні компанії одночасно стикаються з блокадою чорноморських портів, подорожчанням залізничних перевезень, скороченням квот ЄС та дією CBAM.
Падіння виробництва вже відбивається на стані економіки. Якщо у 2021 році гірничо-металургійний комплекс формував близько 10,3% ВВП України, то вже у 2023 році його частка становила 5,7%, а у 2025-му – 5,5%. Для 2026 року цей прогноз становить близько нуля.
У результаті криза металургії загрожує не лише падінням виробництва сталі, а й втратою робочих місць, валютної виручки, податкових надходжень та промислової бази, від якої залежить майбутнє відновлення країни.
Як відомо, за 5 років найбільші метпідприємства сплатили податків і зборів на суму понад 200 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Раніше ми писали: машиніст велетенських машин, який двічі став на захист України: Олександр Дарчик з Кривого Рогу повернувся на рідний Північний ГЗК.