Фото ілюстративне з відкритих джерел

Щороку 20 лютого Україна схиляє голову перед пам’яттю тих, хто заплатив найвищу ціну за свободу. Це День Героїв Небесної Сотні — особливий день, коли ми згадуємо про тих, хто не побоявся виступити проти системи і вибороти своє право на майбутнє.

Ця дата встановлена Указом Президента України №69/2015 від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Дата обрана не випадково — саме 20 лютого 2014 року відбулося наймасовіше вбивство протестувальників у Києві.

Розплата за гідність

Саме цього дня у 2014 році в центрі Києва було вбито найбільше протестувальників —  48 осіб. Під час Революції Гідності (листопад 2013—лютий 2014) загалом загинуло 107 осіб, яких посмертно удостоєно звання Героїв України. Їх разом із смертельно пораненими учасниками протестів назвали Небесною Сотнею.

Вони були різного віку, національностей, віросповідання, але їх об'єднувало одне — прагнення до справедливості.


Фото майдану ілюстративне з відкритих джерел

Революція Гідності

21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова на чолі з президентом Віктором Януковичем призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що викликало масові акції протесту. Першими на Майдан вийшли студенти, журналісти та громадські активісти. Мирні акції “Євромайдан” швидко набули загальнонаціонального масштабу. Але ключовим моментом стала ніч з 29 на 30 листопада 2013 року, коли спецпідрозділ “Беркут” жорстоко розігнав студентів на Майдані Незалежності, що призвело до ще величезного обурення всього суспільства. Протести переросли у багатомісячну кампанію громадянської непокори, яка тривала майже сто днів — 94 дні — з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.

Кульмінація боротьби

Лютий 2014 року став переломним для України. Влада, що намагалася втриматися будь-якою ціною, вдалася до крайніх методів — застосування сили, вогнепальної зброї, залучення спецпризначенців. 18 лютого 2014 року відбулася одна з найкривавіших подій протесту — спроба мирної ходи до Верховної Ради закінчилася жорстоким побиттям і розстрілами активістів силовиками. А найбільше людей загинуло саме 20 лютого 2014 року. Цього дня силовики відкрили вогонь по беззбройних протестувальниках на вулиці Інститутській у Києві. Всього того дня загинули 48 осіб. (Загалом у період із 18 по 21 лютого загинуло 82 особи, понад 600 отримали поранення). Вулиця Інститутська, яка того дня стала ареною масових розстрілів, перетворилася на поле бою, де беззбройні люди йшли під кулі снайперів, знаючи, що відступ означатиме капітуляцію перед тиранією. 

Пізно ввечері 20 лютого 2014 року український парламент ухвалив доленосну постанову, яка засуджувала насильство проти мирних громадян та визнавала дії силових структур незаконними. Це рішення стало знаковим — країна зрозуміла, що злочинний режим зазнав краху.

Наступного дня, 21 лютого, в центрі Києва прощалися з загиблими героями. Майдан оплакував Небесну Сотню, а тисячі людей із квітами та свічками прощалися з тими, хто віддав життя за свободу. У ніч на 22 лютого Віктор Янукович, розуміючи неминучість відповідальності, таємно покинув столицю. За кілька днів, 27 лютого, стало відомо, що він переховується на території Росії. Приклад Януковича наслідували й інші високопосадовці — деякі чиновники та силовики поспіхом залишили Україну, побоюючись розплати за свої дії. Влада, що роками зловживала своїм становищем і силою, зазнала історичної поразки.

Географія протестів: 

    • Попри те, що головні події розгорталися в Києві, протести охопили всю Україну:
    • Найбільші мітинги проходили у Львові, Харкові, Дніпрі, Одесі, Запоріжжі, Тернополі, Чернівцях.
    • В деяких регіонах протестувальники захоплювали адміністративні будівлі, що спричинило протистояння з місцевими силовиками.
    • У Криму та на сході України мітинги мали менший масштаб, а після силових розгонів активність протестувальників зменшилася. 

Читайте також: День єднання 2025: історія свята, традиції та привітання


Фото майдану ілюстративне з відкритих джерел

Вибір свободи

Революція Гідності не була випадковістю. Вона розпочалася 21 листопада 2013 року з мирного студентського протесту, спричиненого рішенням влади відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Проте після жорстокого розгону протестувальників у ніч на 30 листопада Євромайдан перетворився на всенародний рух проти свавілля, корупції та беззаконня влади. Події 20 лютого 2014 року стали кульмінацією Революції Гідності, яка визначає майбутній шлях України. Революція Гідності стала не просто масовим протестом, а точкою неповернення у боротьбі за справжню незалежність. Події того часу довели, що суспільство не готове миритися з авторитаризмом, корупцією та нехтуванням правами людини. Тож це не просто день жалоби, пов’язаний із трагічними втратами. Це день пошанування боротьби — боротьби за гідне життя, за справедливість, за те, щоб кожен українець міг жити у вільній, правовій та демократичній державі.

Хто вони—Герої Небесної Сотні?

Серед загиблих були люди різного віку:

    • Назарій Войтович — наймолодший Герой, якому було лише 17 років.
    • Іван Наконечний — 82-річний найстарший загиблий активіст, який не вагаючись став пліч-о-пліч із молоддю.
    • Ольга Бура, Антоніна Дворянець, Людмила Шеремет — жінки, які не побоялися вийти на Майдан заради майбутнього своїх дітей і загинули.
    • Перший загиблий — Павло Мазуренко (22 грудня 2013 року), якого побили невідомі у формі спецпризначенців.
    • А останнім із Героїв, хто відійшов у вічність, став Віктор Орленко — його життя забрала рана, отримана в ті трагічні дні.


Фото ілюстративне з відкритих джерел

Революція Гідності та російська агресія

Перемога протестувальників у лютому 2014 року означала остаточний розрив України з проросійською політикою.

    • 22 лютого 2014 року Верховна Рада України усунула Януковича з посади президента.
    • 23 лютого 2014 року розпочалася анексія Криму росією.
    • Квітень 2014 року — початок війни на Донбасі, яка триває донині.
    • 24 лютого 2022 — почалась повномасштабна агресія Росії проти України, яка триває.

Місце Революції Гідності в історії України

Україна за свою новітню історію пережила три масштабні громадянські протести:

    • Революція на граніті (1990) — перший студентський протест проти комуністичної влади.
    • Помаранчева революція (2004) — боротьба за чесні вибори.
    • Революція Гідності (2013–2014) — вибір європейського майбутнього.

На відміну від попередніх протестів, Революція Гідності призвела до людських жертв, але також стала відправною точкою для кардинальних змін:

    • Угода про асоціацію з ЄС була підписана у 2014 році.
    • Україна отримала безвізовий режим із ЄС у 2017 році.
    • Почався курс на членство в НАТО та ЄС.

Значення Революції Гідності та паралелі з війною

Події 2013–2014 років стали початком остаточного розриву України з російською зоною впливу. Народ, що повстав за свої права, уже не міг повернутися до минулого. Це була не просто боротьба за європейське майбутнє, а війна за національну ідентичність. Ця боротьба триває й сьогодні — в повномасштабній війні проти російської агресії. І якщо тоді українці захищали свої права на площах і барикадах, то тепер вони виборюють свою свободу зі зброєю в руках. Як і під час війни за незалежність США, так і нині для України це боротьба не лише за територію, а й за цінності — демократію, права людини, національну самобутність.

День Героїв Небесної Сотні — це не лише день скорботи. Це нагадування про те, що свобода не дається легко. Це заклик до кожного українця пам’ятати про ціну, яку заплатили ті, хто пішов на Майдан і не повернувся. Їхня жертва не була марною — Україна продовжує свій шлях, обраний у 2014 році, і вже ніколи не зверне назад, сподіваємось... Раніше ми писали про герб України, що відлунює в наших серцях і єднає покоління у прагненні до свободи.